Гість програми — Олексій Гончарук, експрем’єр міністр України.
Анастасія Горпінченко: Журналісти «Української правди» зазначили, що Зеленський згадував ваше звільнення з жалем. Чи шкодуєте ви, що уряд змінили?
Олексій Гончарук: Шкода, що багато чого не вдалося звершити, але ніякої ностальгії і жалю немає, треба дивитися вперед і говорити про майбутнє. Я взагалі вважаю, що ми дуже багато часу приділяємо всім цим історичним вже подіям. Я б говорив про те, на чому потрібно фокусуватися зараз, для мене важливо, щоб ті речі, які ми починали, продовжувалися і надалі.
Зараз ми бачимо, що нарешті підписаний меморандум з МВФ. Це хороша подія, але звичайно, це не програма на 3 роки, про яку ми домовлялися, це виглядає, скоріше, «як підтримка штанів», але і так дуже добре. Зафіксовані маркери, виконуючи які, країна буде розвиватися».
Анастасія Горпінченко: Чи стежите ви за ініціативами. які розпочав ще ваш уряд?
Олексій Гончарук: Звичайно, дуже уважно стежу. Мало того, коли колеги звертаються за порадою, я активно намагаюся допомагати. Є багато проблем, я би поділив їх зараз на дві частини. Якщо раніше дуже часто виявлятися «схематозники», то зараз звільняють людей, яких я вважаю «антикорупціонерами», людей, які змінювали систему, і це не лише про Нефьодова і Верланова, а багато про кого інших. Мотиви звільнення дивні, як і при звільненні нашого уряду, наприклад «за лайки». Не знаю, хто вбиває в голову таке президенту, але повернення «схематозу» в уряд це точно не те, за що голосували люди. МОЗ подивіться, медичні закупівлі. Людина говорить, що одразу після того, як пішов наш уряд, одразу почалися якісь «мутні пропозиції».
Виявляти корупцію — це робота правоохоронних органів, тому він не хотів би розкидатися звинуваченнями, але репутація окремих людей, які повертаються працювати в уряд, говорить сама за себе. Подивіться на податкову, що відбувається, або в бізнесу запитайте. Це жесть і так довго не може тривати.
Друга проблема — це увага, яка приділяється реформам. Програма Велике будівництво, наприклад, складається з двох великих блоків. Якщо з дорогами проблем менше, бо там залишилася поки що, на мою думку, кваліфікована, чесна людина в Укравтодорі, то з будівництвом окремих інших об’єктів, я знаю, що там бардак, і це дуже шкода.
Наприклад, ми планували збудувати 200 приймальних відділень до осені у медичних закладах. Я не хочу зупинятись на окремих дрібних помилках, недоліках — вони є у всіх, але це дві важливі складові.
Анастасія Горпінченко: Чи згодні ви з позицією президента, що Аваков потужний міністр ?
Олексій Гончарук: Аваков — дуже досвідчена людина, він дуже добре вміє будувати коаліції, він дуже талановитий політик в тому сенсі, що навчився балансувати між групами інтересів.
У правоохоронній системі дуже багато проблем і питання не особисто в Арсенії Борисовичі, а в тому, що реформа поліції не завершена.
Анастасія Горпінченко: Хто, на вашу думку, з найближчого оточення президента має найсильніший вплив на нього?
Олексій Гончарук: Найбільший вплив мають Андрій Єрмак, Сергій Шефір, Сергій Трофімов, Кирило Тимошенко. Ми знаходимось в стані інформаційної війни з Росією. Наративи про «соросят», зовнішнє управління і все інше — речі, вкинуті в рамках інформаційної війни з нашим ворогом. Вони роблять все, щоб дестабілізувати роботу української держави.
Вони створюють інформаційний наратив. Цей інформаційний наратив використовують місцеві групи впливу, тому Дубінський взяв на озброєння усю оцю маячню, хоча добре розуміє, що ні про яких агентів Сороса мови не йде. Весь світ живе мрією встановити контроль над активами України — це просто смішно.
Я розцінюю закиди про «реформи для лайків» як наслідок такої роботи. Це ображає багатьох людей, які працювали поряд зі мною. Я готовий працювати і під тиском, це не є проблема.
Євген Саватєєв: Не шкодуєте, що погодились тоді на посаду прем’єра?
Олексій Гончарук: Звичайно ні, ми зробили багато крутих речей. Країна трошки змінилась на краще. Було би більше часу — зробили би більше, ще буде багато можливостей.
Повну версію розмови можна прослухати у доданому файлі.