Про судову тяганину довкола патентів на препарати, якими підтримують імунітет ВІЛ-позитивних людей, говоритимемо з Микитою Трофименком, юристом мережі 100% життя.
Єлизавета Цареградська: Антиретровірусна терапія включена в національні програми й фінансується відповідно державою, держава допомагає закуповувати ці ліки. Яка у нас ситуація наразі, чому тільки одна компанія має монополію в цьому препараті?
Микита Трофименко: Фактично антиретровірусна терапія у нас забезпечується державою — пацієнти, які є на обліку, отримують її в закладах охорони здоров’я. Препарати неможливо купити в аптеці. Оціночна кількість людей, які живуть з ВІЛ — десь 200-220 тисяч, на лікуванні зараз близько 110 тисяч осіб.
Патент надає компанії виключне право виробляти чи імпортувати цей лікарський засіб в Україні, інші не можуть. Монополія видається як певного чину винагорода компанії за винайдення чогось нового, інноваційного. Фактично, даний патент дає монополію компанії. Такі два патенти, які на нашу думку не є інноваційними, не відповідають вимогам законодавства, ми й оскаржуємо в суді.
Все це призвело до ситуації, що на ринку України є один виробник даного препарату, відповідно монополія дає можливість продавати цей препарат за завищеною ціною — немає конкуренції. Якби цього патенту не існувало, то було б багато виробників, вони конкурували й ціна на препарат би знизилась.