facebook
--:--
--:--
Ввімкнути звук
Прямий ефiр
Аудіоновини

Створення органу, який контролюватиме суди, займе кілька місяців — Малюська

Президент Володимир Зеленський вніс до Верховної Ради законопроєкт, яким пропонує припинити повноваження суддів Конституційного суду.

Створення органу, який контролюватиме суди, займе кілька місяців — Малюська
Слухати на подкаст-платформах
Як слухати Громадське радіо
1x
Прослухати
--:--
--:--

Говорили з Денисом Малюською, міністром юстиції України, про рішення Окружного адміністративного суду і Конституційного суду, впровадження електронного правосуддя і долю деяких державних реєстрів.

Євген Савватєєв: Упродовж всієї історії із Конституційним судом ви апелювали до раціо. Що дає вам впевненість, що це можна виправити?

Денис Малюська: Є безліч шляхів, спрямованих на те, щоб урегулювати ситуацію і повернути антикорупційний механізм у той стан, який був до рішення Конституційного суду. Кілька опцій є на столі, частина вже були реалізовані вчора вечері, коли Кабінет міністрів прийняв розпорядження, яким повернув більшу частину функціоналу НАЗК. Відповідно, зараз реєстр декларацій відкритий, НАЗК має доступ до усіх реєстрів. Це було виключно в межах повноважень Кабміну.

Друге — привести все до ладу на рівні закону. Це можна вирішити двома шляхами, прийнявши відповідний законопроєкт. Третє — це яким чином прибрати генератор ризиків у вигляді рішень Конституційного суду. РНБО було прийнято рішення ініціювати відповідний законопроєкт про відновлення довіри, він був зареєстрований у Верховній Раді України президентом.

Анастасія Горпінченко: Ви називаєте законопроєкт президента складним і дискусійним. Чому саме?

Денис Малюська: У нас є юридична пастка, з якої чітким і юридичним шляхом вийти дуже складно у тому сенсі, що законодавець не передбачав випадок, коли у суспільстві виникне сумнів у доброчесності, наприклад, суддів КС.

Механізмів щось зробити з врегулюванням Конституційного суду немає, бо все конституційне врегулювання міститься у Конституції.

Відповідно, інші гілки влади, дивлячись і реагуючи на запит суспільства, повинні були внести зміни у це регулювання Конституції, але Конституція має чіткий механізм внесення змін. Вона передбачає висновок Конституційного суду.

Виходить, що це ексклюзивний випадок, щоб щось змінити і вплинути на Конституційний суд треба запитати думки і дозволу Конституційного суду. Ця юридична пастка призвела до того, що «РНБО і президент запропонували інший креативніший спосіб розв’язання проблеми», більше політичний, але який відповідає на запити суспільства.

Євген Савватєєв: Які слабкі і сильні сторони цього законопроєкту?

Денис Малюська: Законопроєкт одночасно є і слабким, і сильним. Те, що цей механізм, запропонований президентом, непередбачений Конституцією і законом, є його сильною і слабкою стороною. Слабкою тому, що безумовно опоненти у парламенті будуть говорити, що цей закон є неконституційним, але це одночасно є його сильною стороною, бо інакше інших варіантів дотримання чіткого алгоритму передбаченого законом про КС, зараз не відповідали б політичній ситуації, яка склалась. Тобто це політичне рішення і в цьому є його і сильна, і слабка сторона. Сильна, бо відповідає запиту суспільства, а слабка — бо політична більше, ніж юридична.

Анастасія Горпінченко: Напередодні ви говорили про можливість створення в Україні окремого антикорупційного органу, який займатиметься виключно судами і судовою системою. Наскільки це реально і на скільки може розтягтись у часі?

Денис Малюська: Це реально. Потрібно спостерігати за долею президентського законопроєкту. По суті президентський законопроєкт пропонує ситуацію повернути до того стану, яким вона була до винесення рішення КС. Відповідно, якщо з цим положенням виникнуть проблеми, то потрібно повертатись до ідеї зі створення НАЗК-2 в межах судової системи.

Якщо ідея повернення до статусу-кво перед винесенням рішення КС спрацює, то відповідно такої необхідності не буде і НАЗК зможе повноцінно виконувати свої функції.

Щодо судової системи, то тут зараз питання у підвішеному стані, бо РНБО прийняла більше інноваційне і радикальніше, ніж я раніше обговорював і пропонував під час спілкування із медіа.

Євген Савватєєв: Де в Україні взяти достатню кількість суддів, які зможуть замінити суддів Конституційного суду? Чи не розглядається можливість запрошення іноземних суддів?

Денис Малюська: Можливість запрошення іноземних суддів до Конституційного суду не розглядається, принаймні поки що. Зараз законопроєкт короткий, в ньому мало тексту і норм, відповідно це спрощує процес проходження у парламенті. Конкурсна процедура за законопроєктом залишається тою самою. Безумовно, враховуючи резонанс, добір буде відбуватись зваженіше і ретельніше, якщо законопроєкт буде підтриманий парламентом.

Я думаю, що якщо гарно пошукати, то фахові чесні і кваліфіковані юристи в Україні знайдуться, тим паче, що не така велика кількість там потрібна для заповнення усіх вакансій.

У нас є завдання набагато складніше. Зараз треба кілька тисяч просто суддів добрати. Фах судді Конституційного суду теж специфічний, тут потреба є у людях, які мають спеціальний спосіб мислення, вони розуміють законодавство іноземне, міжнародних інституцій. Відповідно пошуки будуть складними, але я не думаю, що це завдання виконати неможливо.

Щодо відповідальності за неподання декларацій — закон передбачає відновлення дії в тому числі Кримінального кодексу, статті 366-1, яка передбачала відповідальність за недостовірне декларування. Єдина проблема — це положення Конституції про заборону зворотної дії закону у часі. Відповідно, я очікую, що напевно що кримінальні провадження, які були до виникнення рішення Конституційного суду, до суду не потраплять і до вироків не дійдуть. Що стосується самого процесуального механізму і кримінальної відповідальності за подальше недекларування, то закон цю проблему вирішує.

Анастасія Горпінченко: Напередодні у НАЗК заявляли про те, що Конституційний суд заблокував таким чином призначення переможців місцевих виборів. Чи можете пояснити, яким чином це відбулось?

Денис Малюська: Зараз усі процедури розблоковані. Проблема була в тому, що будь-яке призначення будь-якої посадової особи потребувало проходження такою особою так званої спецперевірки, яку й модерувало НАЗК. Це перевірка на наявність корпоративних прав, перевірка даних реєстрів. Відповідно, Конституційний суд позбавив НАЗК окремих повноважень, які здійснювались в процедурі такої спеціальної перевірки — зокрема, прямий і безпосередній автоматизований доступ до усіх реєстрів. Вчорашнім розпорядженням Кабінету міністрів таки прямий автоматизований доступ НАЗК до реєстрів було повернуто і зобов’язано НАЗК продовжувати виконувати вимоги закону щодо проведення спецперевірок. Процедура будь-яких кадрових призначень на цей момент не є заблокованою.

Повну розмову слухайте в аудіофайлі

Громадське радіо випустило додатки для iOS та Android. Вони стануть у пригоді усім, хто цінує якісний розмовний аудіоконтент і любить його слухати саме тоді, коли йому зручно.

Встановлюйте додатки Громадського радіо:

якщо у вас Android

якщо у вас iOS

Поділитися

Може бути цікаво

Влада не хоче говорити про демобілізацію, бо це передбачає мобілізацію — Інна Совсун

Влада не хоче говорити про демобілізацію, бо це передбачає мобілізацію — Інна Совсун

Figurat: «Грав у інших гуртах, поки не зрозумів, що хочу сказати щось своє»

Figurat: «Грав у інших гуртах, поки не зрозумів, що хочу сказати щось своє»

Зараз немає підстав, щоб Трамп змінив позицію щодо України — експерт-міжнародник

Зараз немає підстав, щоб Трамп змінив позицію щодо України — експерт-міжнародник

Держава системно не займається освітніми втратами дітей — співголова ГО «Батьки SOS»

Держава системно не займається освітніми втратами дітей — співголова ГО «Батьки SOS»