Розповів заступник директора Інституту проблем математичних машин і систем НАН України Ігор Бровченко.
Анастасія Горпінченко: Як визначають пік захворюваності і яким він був?
Ігор Бровченко: Для того, щоб визначити коли саме настав пік потрібно відфільтрувати дані і зробити їх усереднення. Ми використовуємо тижневе усереднення і там можна побачити, коли був період плато і коли почалось спадання кількості нових інфікованих. Ми маємо три максимальні піки — вони припали на 27 квітня, 2 травня і 9 травня. Це дні, коли була максимальна кількість захворювань. Після цього наступні два тижні показували стабільне зниження нових інфікованих в день. Ми робимо висновок, що фаза плато тривала приблизно з кінця квітня до 10-11 травня, після чого почалося затухання.
Євген Савватєєв: Що ви можете сказати про принцип масового тестування? Наскільки більш точними були б розрахунки, якби воно було запроваджене?
Ігор Бровченко: З точки зору математичного моделювання краще не змінювати інтенсивність тестування, тому що якщо збільшується чи зменшується кардинально кількість тестувань, ми не можемо знати, як воно пов’язане з кількістю інфікованих. Ми налаштовуємось на офіційну статистик, наше припущення таке, що воно адекватно показує відсоток захворювань. Було б краще, якби кількість тестувань була збільшена, тоді ми б мали більш об’єктивну картину реальної кількості інфікованих, але нам було б складніше це моделювати.
Євген Савватєєв: Скільки людей не входить в офіційну статистику за вашими уявленнями?
Ігор Бровченко: Це можна дуже грубо оцінити за летальністю. Дослідження, які робилися за масовим тестуванням на наявність антитіл, які проводилися в багатьох дослідженнях як в Європі, так і в США, показують, що реальний коефіцієнт летальності складає від 0,5 відсотка до 1 відсотка приблизно. Якщо в Україні ми маємо близько 3 відсотків коефіцієнт летальності, то можна припустити, що інфікованих приблизно в три рази більше, ніж потрапляє в офіційну статистику.
Анастасія Горпінченко: В Україні хороша статистика по захворюваності і часто говорять про те, що такі показники ми маємо тому, що вчасно був запроваджений карантин. Що могло б бути, якби він був запроваджений пізніше?
Ігор Бровченко: Вчасне введення карантину спрацювало, як і мало спрацювати. Ми робили обчислення, що було б, якби карантин ввели на тиждень пізніше, Ми мали б статистику у 2,5-3 рази гіршу. Кількість захворювань в день зараз була б щонайменше у 2 рази більшою.
У першому прогнозі ми передбачали настання піку захворюваності приблизно від 2 до 5 травня, з максимальною амплітудою 600 випадків на день. Якщо говорити про 2 хвилю захворюваності, то вона залежить від того, як населення буде дотримуватись обмежувальних заходів, як буде організована робота громадського транспорту, торгових центрів і таке інше. Оптимістичний сценарій такий — зберігається поточна тенденція й затухання відбувається в такому ж темпі, як і зараз. З такими темпами ми десь через місяць, на кінець червня, будемо мати в середньому близько 200 нових захворювань на день і приблизно 300-350 людей, що одужали за день.
Повну версію розмови слухайте у доданому аудіофайлі