facebook
--:--
--:--
Ввімкнути звук
Прямий ефiр
Аудіоновини

Біоповедінкове дослідження дасть більше інформації про поширення ВІЛ у групах ризику — Нестерова

В Україні планують провести масштабне біоповедінкове дослідження про можливі ризики інфікування ВІЛ, гепатиту та сифілісу серед чоловіків, що мають секс із чоловіками. Про це поговорили з Оленою Нестеревою, керівницею відділу наукових досліджень Центру громадського здоров’я.

Біоповедінкове дослідження дасть більше інформації про поширення ВІЛ у групах ризику — Нестерова
Слухати на подкаст-платформах
Як слухати Громадське радіо
1x
--:--
--:--
Орієнтовний час читання: 3 хвилин

Євген Савватєєв: На сторінці Центру громадського здоров’я у Facebook є допис із заголовком «Роз’яснення». Роз’яснення з приводу закупівель Центру і проведення біоповедінкового дослідження. Чому довелося писати це роз’ясненняя? Що сталося після того, як дані про дослідження з’явилися на Prozorro? 

Олена Нестерова: Після публікації на Prozorro інформації про дослідження в інформаційному просторі почали виникати запитання щодо того, що це за дослідження, і чому воно проводиться. Через те, що йдеться про біоповедінкове дослідження у ключовій групі з ВІЛ. Цією ключовою групою є чоловіки, які мають сексуальні стосунки з чоловіками. Це дороговартісна закупка, бюджет складає трохи більше 10 млн гривень. Питання виникали про те, звідки ці кошти, на що вони підуть, чому саме ця група тощо. Тому ми і розмістили це роз’яснення.

Євген Савваєтєєв: Ви були готові до такої реакції?

Олена Нестерова: Мабуть, ні. Тому що такого плану біоповедінкові дослідження в Україні проводять з 2007 року. Вони потрібні для профілактики ВІЛ,  моніторингу за ВІЛ та для епіднагляду. Це міжнародна практика, такі дослідження проводять в ЄС, Америці, Вірменії, Грузії, РФ. Але, мабуть, ми недостатньо висвітлювали цю роботу назагал і тому виникли такі запитання.

Підтримайте Громадське радіо на Спільнокошті

Євген Савватєєв: Який бюджет дослідження, якщо брати до уваги те, що у ньому мають взяти участь майже 7 000 людей?

Олена Нестерова: За нашими розрахунками, бюджет дослідження складе близько 1500 гривень на одну особу. Ця сума охоплює багато елементів, тому що біоповедінкове дослідження передбачає і опитування людей, і біологічний компонент. Усіх респондентів кількома тестами протестують на ВІЛ, також — на гепатит С та сифіліс. Також у суму входять витрати на додаткові аналізи в лабораторії. Загалом ми впродовж кількох місяців охопимо 16 міст, де працюватимуть регіональні команди медиків та соціальних працівників.

Щодо фінансування, то у нас є донорська підтримка. Минулими роками нас підтримував Глобальний фонд боротьби з ВІЛ-СНІДом, туберкульозом та малярією. Цьогорічне біоповедінкове дослідження фінансує Центр контролю та профілактики захворювань США (СDC).

Євген Савватєєв: Для чого проводять ці дослідження?

Олена Нестерова: Вони є частиною епідеміологічного нагляду за ВІЛ. Для того, щоб бачити, як розвивається епідемія, наскільки ефективними є заходи з її стримування і проводять такий дозорний епіднагляд. Звичайний повсякденний нагляд фіксує лише активні випадки і значна частина людей залишається поза межами діагностики. І тому у певних місцях або для певних груп населення проводять дозорний епідеміологічний нагляд. У даному випадку для ВІЛ він проводиться у ключових групах, де вищий ризик і більше розповсюдження. Тому з року в рік у цих ключових групах проводять плановий моніторинг. До таких груп, що визначені в Україні законодавством, і належать чоловіки, що мають сексуальні стосунки з чоловіками, а також — працівниці комерційного сексу, трансгендерні люди та засуджені.

Тобто це дослідження дасть розуміння про те, яка ситуація зараз із захворюваністю у цій ключовій групі, як змінилася розповсюджуваність ВІЛ, та чи є доступними для цієї групи профілактичні програми, і чи є вони ефективними.

Дані дослідження приєднають до бази результатів, накопиченої з 2007 року. Нові дані використають для корегування підходів до реагування на епідемію ВІЛ і для того, аби розуміти, що працює у боротьбі з нею, а що ні.

Євген Савватєв: Як ви шукатимете цих 6900 респондентів?

Олена Нестерова: Так, ці групи складнодосяжні для досліджень, тому є спеціальна методологія. У цьому випадку респондентів залучатимуть завдяки іншим респондентам. До початку дослідження треба провести попередню роботу в регіонах, щоб знайти первинних представників групи, які потім будуть залучати інших учасників. Це робить дослідження цінним, тому що завдяки такій роботі ми можемо отримати доступ до важкодосяжних за інших умов груп.

Повну програму слухайте в аудіофайлі.

Громадське радіо випустило додатки для iOS та Android. Вони стануть у пригоді усім, хто цінує якісний розмовний аудіоконтент і любить його слухати саме тоді, коли йому зручно.

Встановлюйте додатки Громадського радіо:

якщо у вас Android

якщо у вас iOS

Поділитися

Може бути цікаво

Зараз працівник ТЦК має бути майстром перемовин — журналістка

Зараз працівник ТЦК має бути майстром перемовин — журналістка

7 год тому
Перукарня і психологи: як працює соціальний центр у Бородянці після окупації

Перукарня і психологи: як працює соціальний центр у Бородянці після окупації