Настя Горпінченко
Богдан Хворостяний
Наскільки українські міста облаштовані для людей із вадами зору?
У Міжнародний день людей з вадами зору поспілкувались про інфраструктуру та іноземний досвід з правозахисницею Леонідою Пономарьовою.
1x
Прослухати
--:--
--:--
Що було у випуску:
00:40 Чи є статистика, скільки в Києві чи Україні незрячих людей?
10:05Яка ситуація в інших регіонах ?
12:45Різниця в інфрастуктурі України та Польші.
17:15В яких сферах найчастіше доводилось стикатись з поршенням своїх прав ?
19:40Як коректно запропонувати допомогу, якщо бачииш людину з вадами зору?
Питання інфраструктури масштабне, не все так добре, як би того хотілось. Наприклад, світлофори розмовляють, а за стандартами має бути просто звуковий сигнал. Не вистачає зовнішньої озвучки в наземному транспорті. Адресно є певні покращення — це перехрестя.
У Одесі намагається розвиватись культурний напрям — завдяки ініціативний незрячим зроблені об’ємні копії їх архітектурних споруд — Оперний театр, міська рада.
Хочеться більше співпраці з органами місцевої влади, з тими ж незрячими, які є користувачами цих послуг. Хочеться щоб вони теж не боялись виходити на вулицю, заявляти про себе, казали що їм це не зручно.
Перше, що відчуваєш у Польщі — це рівні дороги, це знижені бордюри, що вже не так травмонебезпечно, як у нас.
Не треба хапати незрячу людину за тростину, можна обережно доторкнутись до плеча, щоб людина зрозуміла, що ви звертаєтесь саме до неї.
Повну версію розмови можна прослухати у доданому звуковому файлі.
