У світі існує успішний спосіб протидії поширенню COVID-19, але Україна його не застосовує — Ковтонюк

Про це поговорили із ексзаступником міністра охорони здоров’я Павлом Ковтонюком.

Єлизавета Цареградська: Глава МОЗ заявив, що протокол лікування COVID-19 розширять переліком нових ліків. Як можна оцінити таку заяву? Які це ліки?

Павло Ковтонюк: Мене шокує таке рішення, тому що на сьогодні немає доведеної ефективності жодного препарату в світі, який може лікувати хворобу COVID-19. У світі йдуть клінічні дослідження, Україна в них участі, на жаль, не бере. Проте ми беремо препарати, які ще досліджуються, і вписуємо їх в протокол, та будемо ними лікувати людей. Найгірше навіть не в цьому, а в тому, що є доведений спосіб боротьби з коронавірусом у світі, і багато країн показали успіх у цьому, проте ми його не використовуємо. Він називається масова ізоляція виявлених випадків на амбулаторному рівні ще до того, як тяжкий пацієнт потрапляє у лікарню. Таким способом діяла Південна Корея, зараз так діють скандинавські країни та Німеччина, і він показує прекрасний результат. Україна в цьому плані не робить нічого, проте вона в протоколи додає ліки, ефективність яких ще не довели. Ця стратегія мені абсолютно незрозуміла.

• Є доведений спосіб боротьби з коронавірусом у світі, і багато країн показали успіх у цьому, проти ми його не використовуємо. Він називається масова ізоляція виявлених випадків на амбулаторному рівні ще до того, як тяжкий пацієнт потрапляє у лікарню

Євген Савватєєв: Проте глава МОЗу заявляє про це в ефірі одного з телеканалів. Як ви поясните, чому?

Павло Ковтонюк: Мені здається, що в міністерстві зараз дуже мало людей, які вивчають ситуацію і доносять міністру інформацію, яка засновується на фактах і досвіді. Адже зараз у світі нуль досвіду використання препаратів, які були включені в протокол. Проте, є дуже багато досвіду по тестуванню та ізоляції, але цей досвід чомусь до міністра не доходить.

• Зараз у світі нуль досвіду використання препаратів, які були включені в український протокол

Єлизавета Цареградська: Чи нам вистачає лікарів та медсестер, і чи готова наша медична система до такого навантаження?

Павло Ковтонюк: Україна є країною з медичною системою, яка не зможе витримати навіть п’яту частину тієї хвили хворих, які були в Італії чи Іспанії. Тому наша стратегія має бути зовсім протилежною, ми повинні діяти на випередження, на виявлення і лікування людей в легких формах, на амбулаторному рівні, тобто до того, які тяжкі випадки вже нахлинуть на наші лікарні. Але ми не робимо нічого в цьому плані і чекаємо в лікарнях, поки туди прийде хвиля людей. Якщо вона туди прийде, наші лікарні не витримають. Це мене хвилює.

• Україна є країною з медичною системою, яка не зможе витримати навіть п’яту частину тієї хвили хворих, які були в Італії чи Іспанії

Зараз в нас рівень захворюваності, на щастя, не високий. Що Україна правильно зробила – це рано запровадила заходи соціального дистанціювання. Карантин сповільнив процес, він нікуди не забрав коронавірус, не бореться з ним, а просто сповільнив його поширення і надав час. Для чого цей час? Щоб розгорнути систему виявлення – щоб знати, де в нас є хвора людина і ланцюжок передачі. Усі ці люди повинні потрапити на серйозну ізоляцію. Таким чином ми можемо зупинити поширення хвороби. Замість цього ми чекаємо на те, коли лікарні будуть лікувати тяжких хворих. Мені здається, це суїцидальна стратегія.

Євген Савватєєв: Ви кажете про ізоляцію та тестування. Якщо з ізоляцією Україна, за вашими словами, впоралася, тобто ввела карантин своєчасно, то що з тестуванням? Рапортують про завезення десятків тисяч тестів з Китаю. Чи зараз у вас є відчуття, що ми отримаємо повну інформацію?

Павло Ковтонюк: Давайте спиратися на ті факти, які ми точно знаємо. Майже два тижні тому приїхала партія в 50 тисяч тестів. Але за весь час в Україні було проведено менше п’яти тисяч, з яких багато — це експрес-тести, які є не дуже ефективними у виявлення вірусу, доки немає яскравих симптомів. Тобто зараз йде використання тестів з такою швидкістю, що навіть тієї першої партії вистачить на три місці. Чому не використовують цей ресурс, мені важко пояснити. Ба більше, моя мережа контактів свідчить про те, що є негласні інструкції – економити тести, тестувати поменше, а не побільше, як треба було б робити. А це протилежне до тих знань, які в нас є, про боротьбу з коронавірусом.

• Моя мережа контактів свідчить про те, що є негласні інструкції – економити тести, тестувати поменше, а не побільше, як треба було б робити

Євген Савватєєв: Досвід якої країни є ефективним у боротьбі з коронавірусом?

Павло Ковтонюк: Коли коронавірус був поширений у Азії, найкраще впоралася Південна Корея. Чому ми повинні дивитися на неї, а не на Китай? Тому що все-таки культура в нашому суспільстві дуже відрізняється від китайської, і такого досвіду ми впровадити не зможемо. Південна Корея діяла дуже розумно: був застосований точковий карантин, не все було закрито, але була дуже розгалужена система тестування, виявлення та ізоляції вдома, ізоляції в закладах людей, в яких було знайдено коронавірус, та їхніх контактів. Було зроблено десятки тисяч тестів, їх робили скрізь, де тільки можна було це робити. Людей виявляли та просили бути вдома, або поміщали в окремі заклади – не лікарі. І дуже швидко їм вдалося це подолати.

• Південна Корея діяла дуже розумно: був застосований точковий карантин, не все було закрито, але була дуже розгалужена система тестування виявлення та ізоляції вдома

Зараз цю практику використовують в Німеччині, і там найменша смертність з усіх країн Європи. Також цей досвід використовують у скандинавських країнах – Швеція, Норвегія, Данія, Ісландія. І швидко зараз це починають переймати ті країни, які, на жаль, не встигли з такою стратегією – Італія, Франція, Іспанія. Вони змушені були спочатку подолати хвилю важких випадків, бо їм просто вже не було про що думати, коли вона нахлинула на них, і зараз вони теж розгортають систему масового тестування у себе.

Україна має один прекрасний ресурс – час. Ми вчасно оголосили карантин, щоб в нас був час розгорнути масову систему тестування. Але ми цього не робимо. Цей час дуже дорогий, адже карантин випиває соки з нашої економіки, і скоро кожен з нас це відчує на своїй кишені.

Єлизавета Цареградська: Мене ще хвилює питання волонтерства, тому що нині допомагають коштами, засобами захисту. Чи вважаєте ви, що пора вже волонтерити в такій спосіб, як безпосередня допомога в лікарнях?

Павло Ковтонюк: Така практика є, вона застосовується вже в крайньому випадку. Як правило, вже друга хвиля ресурсу в лікарню – це залучення або тих лікарів, які вже пішли з професії, або тих лікарів, які ще не прийшли – студентів. Також застосовують лікарів з регіонів, де немає такого навантаження, в ті регіони, де масові спалахи. Адже коронавірус вражає, як правило, один-два регіони в країні, він не розповсюджений по всій країні – скрізь у світі така тенденція.

• Коронавірус вражає, як правило, один-два регіони в країні, він не розповсюджений по всій країні

Але все це робиться вже на етапі, коли пішло цунамі на медичну систему. Коли випадків у суспільстві настільки багато, що 15% від цих випадків – тяжкі хворі – створюють величезне навантаження на лікарні. В Україні до кінця карантину не буде такого поширення, але воно може бути після карантину, якщо ми не збудуємо систему виявлення захворювання на ранніх етапах.

Повну версію розмови можна прослухати у доданому звуковому файлі.