Україні потрібен національний діалог щодо амністії — Олег Мартиненко

Говорили з Олегом Мартиненком, експертом Української гельсінської спілки з прав людини про рекомендації щодо впровадження в Україні амністії з урахуванням світового досвіду.

Євген Савватєєв: Що ви думаєте про так звану «нульову амністію», про яку говорив Фокін? Що це значить?

Олег Мартиненко: Я не знаю, що це означає з точки зору Фокіна, але те, що він має на увазі — це, судячи з усього, означає та звану «сліпу амністію», яка зустрічається в документах ООН. Ця практика була засуджена ООН ще у 2005 році, бо практика широких, сліпих амністій більше не є прийнятною для постконфліктних держав. Адже ця практика не задовільняє потреби жертв конфлікту в компенсації та в почутті справедливості, не сприяє стабілізації ситуації в країні після збройного конфлікту. ООН не буде підтримувати таку практику. Те, про що говорив Фокін — це позавчорашній день у світовій практиці.

Євген Савватєєв: Яка амністія має бути в Україні?

Олег Мартиненко: Україні потрібна так звана «умовна амністія» з максимально широким переліком умов для осіб, які хочуть потрапити під амністію.

Це передусім умова скласти зброю, розказати про свої дії та все про те, що робило оточення – бойовики та цивільні — виступити публічно з покаянням, виступати публічно у судових засіданнях, взяти участь в корекційних програмах і в альтернативних видах порань (як громадські роботи для відшкодування збитків). Такі умови для амністованих є в принципі прийнятними, якщо ми говоримо про те, що вони будуть застосовуватись не до військових злочинців і тих, хто вчинив грубі порушення гуманітарного права і прав людини.

Євген Савватєєв: Ви говорили також про важливість національного діалогу з питання амністії. Розкажіть про міжнародний досвід.

Олег Мартиненко: Якщо ми говоримо про режим Чаушеску, який обкрадав свою країну, то румуни вирішили, що ті, хто брали участь з ним в розкраданні, не підлягають амністії. Така ж ситуація була на Філіппінах. Досвід кожної країни індивідуальний. Перед тим як прийняти амністію проводяться широкі консультації аж до національного референдуму. Зараз ми не знаємо, чи ВПО, учасник АТО, ООС, в принципі громадянин України готовий помилувати того чи іншого бойовика, який не вчиняв тяжких злочинів. Це затратно за часом та ресурсами, але без цього ми не можемо підійти в принципі до розмови про амністію.

Повну розмову слухайте в аудіофайлі.

Громадське радіо випустило додатки для iOS та Android. Вони стануть у пригоді усім, хто цінує якісний розмовний аудіоконтент і любить його слухати саме тоді, коли йому зручно.

Встановлюйте додатки Громадського радіо:

якщо у вас Android

якщо у вас iOS