Українське суспільство стало більш раціональним за час пандемії — соціальний аналітик

Як ми змінилися за рік життя з коронавірусом? Що не так із комунікацією держави щодо вакцинації?

Ведучі

Євген Савватєєв,

Анастасія Горпінченко

Гостi

Віталій Руденький

Українське суспільство стало більш раціональним за час пандемії — соціальний аналітик
https://media.blubrry.com/hromadska_hvylya/static.hromadske.radio/2021/02/hr-turboranok_21-02-26_rudenkii.mp3
https://media.blubrry.com/hromadska_hvylya/static.hromadske.radio/2021/02/hr-turboranok_21-02-26_rudenkii.mp3
Українське суспільство стало більш раціональним за час пандемії — соціальний аналітик
0:00
/
0:00

Гість — Віталій Руденький, соціальний аналітик, викладач Українського католицького університету.

Євген Савватєєв: Рік так званій «ковідній істерії». Пам’ятаємо новини про те, як з Уханю летів літак, що відбувалось у Нових Санжарах та Винниках на Львівщині. Як відтоді змінилось українське суспільство?

Віталій Руденький: З того часу українське суспільство стало більш раціонально ставитись до того, що відбувається з пандемією. Попри те залишилися люди, які вірять, що сама пандемія була інспірована чи то невдалими експериментами, чи то якимись ворожими силами. Але назагал ставлення до пандемії стало більш раціональним. Все-таки 85% людей вірять, що це реальна хвороба.

Анастасія Горпінченко: Вірять, але чомусь не усі хочуть вакцинуватися. Спостерігаємо зараз і відмови медиків, і загалом не надто позитивні дані статистик щодо охочих вакцинуватись. Чому, на вашу думку, так відбувається?

Віталій Руденький: Я думаю, що до цих цифр потрібно ставитись дуже спокійно. У нас вони приблизно такі ж, як і в інших частинах світу. Насправді історія з пандемією повторюється.

Спочатку, коли торік ми побачили, що відбувається в Ухані, то у суспільстві виникло явище під назвою «авторитарний рефлекс». Коли людина відчуває дуже сильну зовнішню загрозу, готова приймати жорсткі обмеження. Потім, коли час минав, але хворих серед своїх знайомих люди не бачили, то ставили собі питання: «Що це взагалі таке? Що відбувається?». Почали виникати жарти про пандемію, заперечення існування вірусу тощо. І коли вже близькі почали хворіти, помирати, тоді люди почали поступово усвідомлювати, що пандемія — це реально.

З вакцинацією та ж історія. Це звичайна дифузія інформації через суспільство. Десь 50% суспільства ухвалює рішення, міркуючи про сам феномен. Решті потрібно знати, що все добре, потрібно побачити когось, хто уже вакцинувався. Тому ситуація повториться: частина людей вакцинується, як тільки матиме можливість. А інші побачать, як щеплюються їхні рідні й друзі, і також вакцинуються.

Анастасія Горпіченко: Наскільки у питанні вакцинації могла б активніше комунікувати влада? 

Віталій Руденький: Вважаю, що комунікація не є дуже вдалою. Якщо подивитись по соцопитуваннях, то люди потребують реальних облич тих, хто вже вакцинувався. Потребують розмов про наслідки від вакцини. Ні одного, ні іншого ми не бачимо. Відповідно і маємо тих 50% скептично налаштованих до вакцинації. Але я думаю, що це можна буде виправити природним чином, коли зростатиме кількість вакцинованих.

Те, що не зробила українська влада, зробить українське суспільство. Як завжди то бувало.

Повну програму слухайте в аудіофайлі.

Матеріал підготовлено за підтримки Міжнародного Фонду «Відродження» та Європейського Союзу в рамках гуманітарної ініціативи «Людяність і взаємодопомога». Матеріал відображає позицію авторів і не обов’язково відображає позицію Міжнародного фонду «Відродження» та Європейського Союзу.

Громадське радіо випустило додатки для iOS та Android. Вони стануть у пригоді усім, хто цінує якісний розмовний аудіоконтент і любить його слухати саме тоді, коли йому зручно.

Встановлюйте додатки Громадського радіо:

якщо у вас Android

якщо у вас iOS

Коментарi до запису