Відкритий простір та екскурсії: як виглядатиме найбільший в Європі архів репресивних органів

Про створення відкритого архіву репресивних органів у Києві та особливості роботи із документами з архіву поговорили з Ігорем Куликом, директором галузевого державного архіву Українського інституту національної пам’яті.

Анастасія Горпінченко: Які ваші перші враження від комунікації з новим головою Українського інституту національної пам’яті Антоном Дробовичем?

Ігор Кулик: Мені приємно, що один з важливих пріоритетів діяльності інституту визначений, що архів Національної пам’яті відбувся як повноцінна установа. Наше завдання — зробити так, щоб буквально через 2-3 роки ми могли відкрити архів і показати його. З одного боку, щоб люди вивчали історію своїх рідних, які були репресовані, з іншого боку — можливо, для тих науковців, які досліджують політику створення, становлення, розпаду тоталітарних режимів. Щоб з одного боку засудити злочини, а з іншого — зробити так, щоб це не повторилося у 21 столітті.

Анастасія Горпінченко: На якому етапі зараз будівництво і коли ми зможемо побачити результат?

Ігор Кулик: Ми хочемо створити такий open space у три поверхи, з певним атріумом.

З одного боку — для того, щоб всі охочі могли приходити в культурне середовище на Троєщині — це буде презентація книг, виставок, читальна зала, зала для конференцій. З іншого боку — окреме приміщення буде безпосередньо архівосховище — мобільні стелажі, все будемо зроблено так, щоб ці справи можна було відстежувати в реальному часі, де вони перебувають і мати всю інформацію. В планах є навіть створення сонячних панелей на даху та сучасної лабораторії оцифровань.

Я думаю, ми будемо робити екскурсії для всіх охочих. Нам сподобався досвід Польщі, їхнього архіву, оскільки він має найбільший масив документів станом на нині. Я думаю, коли ми заберемо до себе всі документи репресивних органів, то наша кількість документів буде більша, ніж в Польщі. Це буде найбільший архів репресивних органів Європи — і за кількістю, і по унікальності. В Україні перебувають ті документи, які іноді не мають ніякого стосунку до України, але дають змогу зрозуміти та показати, як функціонувала спецслужба, як існував КДБ. Це фактично доказова база злочинів комуністично- тоталітарного режиму. Ти просто вивчаєш ці документи та можеш говорити про Голодомор, депортацію, виселення, Великий Терор.

Повну версію розмови можна прослухати у доданому звуковому файлі.