Як не піддаватися паніці, читаючи стрічки новин та перевіряти інформацію на вірогідність, говорили з Дмитром Золотухіним, експертом Інституту постінформаційного суспільства та Тетяною Поповою, членкинею Ради з питань свободи слова при президентові України.
Єлизавета Цареградська: Як зрозуміти, що джерело не варте довіри?
Дмитро Золотухін: Емоції залишаються ключовим фактором у роздумах і дискусіях стосовно цього питання. Як тільки ви зустрічаєте інформацію, яка за вашими відчуттями або аналізом є перш за все емоція — можна бути впевненим у тому, що ця інформація вас спонукає до прийняття неправильних рішень.
Сьогодні, в «епоху закінчення зубожіння» і соцмереж, людина не зважаючи на ті цунамі інформації, які на не падають, все ж таки може створювати ту інформаційну бульбашку, в якій вона живе. Простішими словами — створювати свою фейсбук стрічку. Наприклад, у моїй стрічці ніхто не кричить і не бігає з масками. Щоправда — я за обов’язком своєї діяльності читаю всі джерела і занурююсь у глибини інформаційного простору.
Хотів би зупинитися на конкретному кейсі, щоб показати матчастину. Вчора одна з державних установ, яке підпорядковане МОЗ, на офіційній сторінці у Facebook написало пост про епідеміологічну ситуацію в Україні. Зокрема, була подана інформація стосовно виявлення захворюваності, серед іншого зустрілося слово «коронавірус».
Це найбільш розпалене слово останніх днів, яке ми повторюємо щодня по сто разів. Проблема в тому, що за час моєї роботи у Міністерстві інформаційної політики, нам на жаль не вдалося створити відповідні процедури для людей, які пишуть в соціальних мережах. На жаль або на щастя, ці сторінки — це офіційний актив державного органу, мають бути відповідні дуже жорсткі процедури, яким чином ви себе там поводите. Треба бути дуже обережним, на превеликий жаль, люди які працюють в цій установі, не подумали.
Публікацію вже видалили, там було написано, що на коронавірус захворіла одна людина. Коронавірус — це категорія захворювань, як грип, яких є багато видів. Пізніше з’явилась поправка і сказали, що насправді виявлене захворювання не має жодного стосунку до ситуації з епідемією, яка розвивається в Китаї.
Єлизавета Цареградська: Що робити, коли потрібно відрізняти фейкову інформацію від нефейкової, а медіа активно її розносять?
Тетяна Попова: Треба дивитися на першоджерело інформації, у даному випадку про коронавірус написав державний орган влади. На жаль, державний орган влади не зробив достатню комунікацію, де б пояснив, що є різні коронавіруси. Коли державні органи не пояснюють достатньо, що відбувається, створюється простір для фейків.
Якщо в інформаційному полі виникає порожнеча — вона заповнюється інформацією, яку продукують різні ЗМІ.
Журналіст має перевіряти інформацію. Особливо, якщо це стосується не тільки позицій відомства, але й іншої сторони, то бажано перевірити й іншу позицію.