Євген Магда: Я не впевнений, що саміт відбудеться саме 9-го грудня. Росія веде складну та інтенсивну інформаційну гру. Україна була змушена йти на низку поступок, включаючи визнання формули Штайнмаєра як основу для врегулювання конфлікту на Донбасі та розведення сил в трьох точках. Україна звела нанівець рівень антикремлівської риторики у виступах вищих керівників держави. За столом четвірки президент Зеленський буде людиною з найменшим політичним досвідом, найменшим досвідом державного управління.
Складається враження, що є окремо дипломат Президента Андрій Єрмак і окремо Міністерство закордонних справ. Можна говорити про енергійність пана Єрмака, але Міністерство закордонних справ — це сотні людей. Ми маємо говорити про власну суб’єктність, власну спроможність впливати на процес. Конфлікт триває на території України, втрати несемо саме ми.
Цей конфлікт є найбільшим в Європі за останні 20 років.
Мета Росії підпорядкувати та повернути Україну до сфери свого монопольного впливу. Вже є документ, який Кремль, маючи у себе розгалужену мережу своїх інформаторів, може в будь-який момент злити й спричинити хвилю зради. У випадку з формулою Штайнмаєра, не встигли її підписати, як агенція ТАСС і російські Telegram-канали почали інформаційну хвилю, що Кучма все підписав і на все погодився. Вже за декілька годин до брифінгу Зеленського настрій суспільства вже був запрограмований.
Наївно думати, що у нас при владі політичні самогубці, які хочуть відкрито капітулювати перед Кремлем.
Найбільша помилка Путіна в тому, що він розраховував, що знищивши команду Януковича він зможе взяти Україну голими руками. Але виявилось не зовсім так.
Німеччина і Франція зацікавлені у якнайшвидшому врегулюванні цього конфлікту.
У Кремлі свідомо протиставляють Зеленського Порошенку. Росія хоче в такий спосіб побудувати іншу парадигму відносин з Україною. Тут є інтерес Німеччини та Франції, тому що з України можна вихлюпнути конфлікт на четверту частину членів ОБСЄ.
Єлизавета Цареградська: Чого чекати від нормандської зустрічі?
Олена Снігир: Складно сказати, чого очікувати. Наші дипломати говорять про те, що є якісь узгоджені документи, які збираються підписати на цій зустрічі.
Проблема в тому, що наші дипломати не вважають, що цей документ має бути публічним, вважаю це помилкою.
Міністр закордонних справ та президент говорять дуже обтічними фразами та це досить велика загроза. Я сподіваюсь, що все-таки вистачить якоїсь політичної мудрості не допустити критичних помилок.
Варто очікувати від нормандського формату практичних речей — зберегти присутність Росії в цьому процесі, звільнення наших полонених, яких утримує Росія та, можливо, домовленості щодо якоїсь миротворчої місії. Для Росії це вихід вийти з цього конфлікту не втративши обличчя.
Єлизавета Цареградська: Чи вбачаєте ви загрозу у непублічності документу?
Євген Магда: На сьогодні документ є непублічним, але ця непублічність підвішує ситуацію в невигідному для України стані. Дійсно парадоксальним чином для Володимира Зеленського його рейтинг і монопольні позиції Слуги народу в парламенті створюють серйозний виклик. Йому можуть говорити — у вас є можливість зараз привести Україну до миру, зіграти на амбіціях. У міжнародній політиці немає нічого в тому, щоб завершувати конфлікт через інтереси слабкого партнера, це звична практика.
Дмитро Бєлобров: Який крок буде остаточною зрадою?
Євген Магда: Я думаю, тут тактика дрібних зрад. Росія не зацікавлена в остаточній зраді. Ми на своїй шкурі переконались, що після революції держава може стати жертвою інтервенції з боку своїх сусідів, як це було свого часу з Францією. Я б хотів, щоб Володимир Зеленський пам’ятав одну просту річ — що він не підписав, про що б не домовився, йому потрібно буде повернутися в Україну. Це не повинно звучати як погроза, це заклик до здорового глузду.