За 30 років роботи я ще не бачив такого голоду серед бездомних – Ліфансе

Як їм допомогти в умовах карантину під час поширення пандемії коронавірусної інфекції, ми запитали в голови спільноти Святого Егідія Юрія Ліфансе.

Юрій Ліфансе «Громадське радіо»

Юрій Ліфансе: Сьогодні бездомні опинилися в зоні ризику, так само, як і літні люди. Тому що їхнє здоров’я дуже слабке і до цього додається ще фактор того, що вони живуть на вулиці. Зараз вони мають дуже мало соціальних контактів, на відміну від інших громадян, тому їх треба захистити, щоб не заразити і щоб допомогти їм не стати тими, хто переносить хворобу.

Це тисячі людей, які позбавлені зараз будь-яких можливостей задовольняти зараз свої первинні потреби. Вони дуже голодні. За 30 років роботи на вулиці я ще не бачив ніколи такого голоду. Наприклад, закрився вокзал, і там під вокзалом є сотні людей, в яких немає нічого поїсти, немає куди сходити в туалет, тому що все закрито, і це величезна проблема.

Так само і на районах. Наприклад, закрилися пункти прийому вторсировини, тому люди позбавлені будь-якої можливості підробітку, адже нічого не працює. І це трагічно.

Ми, організації, які допомагають бездомним, намагаємося трохи координувати свою роботу. Під час карантину ми вже роздали 3700 порцій їжі на вулицях  всіх районів Києва. Сестри Матері Терези запустили понад сотню бездомних, і там їх зараз утримують та годують для того, щоб вони були захищені.

Ми з вами все одно ходимо в магазини і супермаркети, тому треба придивитися до цих людей, купити їм поїсти, за можливістю. Це необхідно і для їхнього, і для нашого виживання, щоб наше місто залишилося людяним.

Також хотілося б звернутися до патрульних і до поліції. Карантинні заходи дуже важливі, але слід пам’ятати, що не всі їх можуть просто витримати, тому що немає де самоізолюватися бездомній людині.

На центральному вокзалі сидять заробітчани, які залишилися без роботи. Вони хотіли б поїхати додому, але не мають жодної можливості. Ми зустріли там людей, які приїхали у справах у Київ, а тепер не можуть виїхати. Це бідні люди, які мали якісь справи і залишаються в Києві. Як вирішити цю проблему, не знаю. Можливо, вокзал, який зараз стоїться пустий, міг би прийняти бідних людей. Конгрес-хол, який приймає Канський фестиваль, поселив до себе 50 бідних людей. Там обрадувані душі, туалети, це можливо зробити і в нас.

Повну версію розмови можна прослухати у доданому звуковому файлі.