Закон про засудження тоталітарних режимів потребує уточнень — Дробович

Майже половина українців не схвалюють перейменувань міст і вулиць. Чому такі цифри після 6-ти років декомунізації? Міркуємо з Антоном Дробовичем, очільником Інституту національної пам’яті та Сергієм Шаповалом з фонду «Демократичні ініціативи імені Ілька Кучеріва».

Ведучі

Анастасія Горпінченко,

Євген Савватєєв

Гостi

Антон Дробович,

Сергій Шаповалов

Закон про засудження тоталітарних режимів потребує уточнень — Дробович
https://media.blubrry.com/hromadska_hvylya/static.hromadske.radio/2020/07/hr-turboranok-20-07-23_shapovalov_drobovych.mp3
https://media.blubrry.com/hromadska_hvylya/static.hromadske.radio/2020/07/hr-turboranok-20-07-23_shapovalov_drobovych.mp3
Закон про засудження тоталітарних режимів потребує уточнень — Дробович
0:00
/
0:00

Читайте також: Шостий рік декомунізації: ставлення населення до заборони символів тоталітарного минулого.

Про ставлення українців до декомунізації

Сергій Шаповал: Ставлення до проблем історичної пам’яті — процес дуже динамічний і складний. Наше суспільство 80 років було в окупації і його активно годували радянською пропагандою. Те, що ми нині відходимо від цих історичних міфів — позитивна тенденція. Те, що третина людей уже позитивно ставиться до тих змін у політиці історичної пам’яті, які сьогодні запроваджуються — це безумовно позитив. Те, що ми маємо велику кількість байдужих, свідчить про те, що треба активніше працювати з тим, щоб наших громадян зацікавлювати в історії, працювати над їхньою обізнаністю у цих питаннях. Усе, що ми маємо робити — активніше розповідати людям історичну правду і це буде працювати далі на користь нашої держави.

Раніше цю тему активно не досліджували, у нас були активні дослідження щодо ставлення до конкретних історичних персонажів, але саме ставлення до декомунізації зробили фокусом дослідження не так давно.

Історична пам’ять трансформується дуже повільно — це суспільна інституція, що дуже стійка до змін і тим паче відходу від радянських історичних міфів. Дуже заважає поширеність російської пропаганди сьогодні, в тому числі — пропаганда «побєдобєсія». Це гальмує і без того тривалий процес, тому говорити про зміни за 5-6 років навряд чи доцільно. Варто говорити про зміни, які вже тривають десятиліттями.

Ще дуже важливо те, що нашій молоді, віковій групі 18-29 років найбільше байдуже до цих питань. Ми розраховуємо, що голови нашої молоді не будуть засмічені радянськими історичними штампами і таким чином будуть визнавати, що Радянський Союз — це тоталітарний режим, погоджуватиметься з забороною його символіки. Утім, це не справджується — наша молодь зростає байдужою до всіх цих питань і це велика проблема.

Про перейменування Кіровоградської і Дніпропетровської областей

Антон Дробович: Мені не відомо, коли Верховна Рада буде ставити це у порядок денний, єдине, що точно можу сказати — всі інші процедури вже проведені. Конституційний суд висловився щодо цього позитивно ще минулого року, тепер черга за Верховною Радою. Немає ніяких перешкод. Думаю, якщо винести цей законопроєкт у Раду, більшість їх підтримає. Це ганьба, що на честь людей, які причетні до терору і масових вбивств людей, названі області, це треба міняти.

Про перейменування вулиці Миколи Скрипника

Антон Дробович: Якщо буквально читати закон про засудження націонал-соціалістичного і комуністичного режимів, то в принципі там чітко сказано, що під нього підпадають партійні діячі, які були на певних посадах. Скрипник обіймав посаду, тому до нього застосовується та чи інша норма цього закону. Щодо внеску в розвиток науки і культури — це питання суспільної дискусії, яку треба виносити, щоб більше людей знали про Скрипника.

Про зміни до закону про засудження тоталітарних режимів

Антон Дробович: Там є декілька пунктів, які потребують уточнення, у тому числі, наприклад, по нацистській символіці. Варто уточнити і розширити перелік символів. Плюс у деяких пунктах — по комуністичній символіці. Узагалі по застосуванню цього закону — багато хто наприклад казав, що треба чітко прописати в законі, щоб інститут мав додаткові повноваження щодо виконання цього закону.

Декомунізація — це значно більший комплекс заходів, ніж усі ці перейменування, це тільки маленька частина по усуненню тоталітарних символів із публічного простору. Є ще інша, яка стосується освіти, наукових досліджень тощо.

Повну версію розмови можна прослухати у доданому звуковому файлі

Громадське радіо випустило додатки для iOS та Android. Вони стануть у пригоді усім, хто цінує якісний розмовний аудіоконтент і любить його слухати саме тоді, коли йому зручно.

Встановлюйте додатки Громадського радіо:

якщо у вас Android

якщо у вас iOS