Зараз немає ніяких дискусій щодо корпоратизації «Укроборонпрому» — Мустафа Найєм

Запитали у Мустафи Найєма, заступника гендиректора «Укроборонпром».

Євген Савватєєв: Ви написали в блозі на «Українській правді», що концепція трансформації «Укроборонпрому» включає коментарі й пропозиції віцепрем’єр-міністра Олега Уруського. Розкажіть, будь ласка, про концепцію та ці коментарі?

Мустафа Найєм: Головна ідея полягає в тому, щоб «Укроборонпром», який зараз складається зі 137 компаній, був розділений на 7 корпорацій, які будуть концентруватись на виробленні конкретної номенклатури. Тобто це буде об’єднання підприємств за однією галуззю, однією номенклатурою, одним профілем. Всі вони будуть корпоратизовані, але буде трохи інша форма власності. Це будуть акціонерні товариства або просто товариства. Всі вони будуть державними, але з’явиться можливість створювати інші компанії разом з інвесторами, які захочуть зайти на ринок або в конкретну галузь.

Зауваження дійсно були, вони стосувались конкретних підприємств, галузей, але вони цілком відповідають тому, до чого ми йшли весь останній рік.

Анастасія Горпінченко: Чому важливо реорганізувати окремі корпорації? Що це змінить безпосередньо у виробництві чи кількості того, що зможе виробляти «Укроборонпром»?

Мустафа Найєм: У нас зараз 137 компаній, всі вони існують як самостійні підприємства. Більшість з них мають фінансові проблеми, є підприємства в процесі банкрутства, є підприємства, які не можуть виконувати свою основну функцію. Водночас є підприємства, які вже вийшли на дуже стабільний рівень роботи: вони виходять і на експортні ринки, і займаються виготовленням «оборонки» для нашої армії. Це підприємства, які мають величезний потенціал.

Зараз правильно об’єднувати й концентрувати можливості вироблення конкретної військової техніки. Техніка має вироблятися професіоналами й на конкретних виробничих потужностях. Все це треба концентрувати. Для того, щоб це сталось, потрібно об’єднати всі компанії, які займаються виробленням, наприклад, бронетанкової техніки в одну конкретну компанію або корпорацію, холдинг. Цей холдинг буде сам по собі займатись цим фінансовим оздоровленням, управлінням, корпоратизацією і виробленням озброєння. Таким чином ми концентруємо можливості.

Наша головна мета у тому, аби в результаті компанія була максимально ефективною, виробляло максимально сучасну техніку. Для цього потрібно, щоб компанія відчувала себе нормально й управлялась прозоро і підзвітно. Ми розуміємо, що все це має бути корпорацією — тобто держава і політики не зможуть втручатись в кадрову політику. Держава буде визначати основний напрямок стратегій і показники.

Євген Савватєєв: Скільки підприємств «не вписалися» у ці 7 профілів і яка буде їхня доля?

Мустафа Найєм: 21 зі 138 компаній розташована на окупованих територіях. Ще 20 підприємств ми віддаємо в Фонд державного майна, бо вони не виконують свою функцію вже багато років. Є підприємства, які просто будуть зливатися з іншими.

Всі інші будуть об’єднуватися. Це не означає, що ми їх ліквідуємо. Всі люди, які працюють зараз, будуть переходити у ці корпорації. Що стосується майнових комплексів, то вони будуть частиною майбутньої корпорації.

Анастасія Горпінченко: Ви зазначали, що для реалізації цих перетворень потрібно докорінно змінити законодавче поле, яке регулює роботу концерну. Чи є уявлення, наскільки це може розтягтися в часі?

Мустафа Найєм: Зараз закон вже в парламенті. У міністерства своє бачення, тому будуть зміни. Я сподіваюсь, що до кінця місяця ми зареєструємо вже оновлену версію законопроєкту, а в остаточному читанні приймемо цей законопроєкт навесні наступного року.

Були люди, які вважали, що можна існувати в старій моделі, уникаючи помилок. Ми довели, що це неможливо зробити, зрештою до нас прислухались. Зараз нема ніяких дискусій з приводу того, що «Укроборонпром» має бути корпоратизований.

Наша армія вже відмовляється закуповувати техніку з російськими комплектувальними. Ми їх розуміємо і підтримуємо в цьому. Контрабанда дійсно може бути виходом з ситуації, але це тимчасовий вихід, вона не може розв’язувати системні проблеми великої країни, яка вважає себе самостійною і пишається своєю галуззю.

Нам 100% не потрібні десятки тисяч квадратних метрів, які треба обігрівати, бо існує цех, на якому нічого не виробляється. Нам точно не треба утримувати величезну інфраструктуру. яка давно не виробляє техніку: треба концентруватись на продажу або оренді цих речей, залученні інвестицій. Тоді в нас є можливість розробляти нову техніку, а не розпорошуватись.

Повну розмову слухайте в аудіофайлі.

Громадське радіо випустило додатки для iOS та Android. Вони стануть у пригоді усім, хто цінує якісний розмовний аудіоконтент і любить його слухати саме тоді, коли йому зручно.

Встановлюйте додатки Громадського радіо:

якщо у вас Android

якщо у вас iOS