Юрій Коноваленко: Наша громада окупована з початку березня. Крім того, Пологи — це фактично лінія фронту. За 10 км в різні боки від нас ідуть інтенсивні бої. Щоденні обстріли, руйнування. Гинуть люди. Понад 40 мирних жителів вже загинули, понад 50 поранені. Серед них є, на жаль, і діти.
Останнім часом почався тиск на працівників житлово-комунального господарства. Їм дали кілька днів для «подумати» та перейти на роботу до окупантів. Вже представили якусь «голову» адміністрації. Почали викликати директорів шкіл і вчителів для того, щоб вони готувалися виходити працювати з 1 вересня за російськими програмами.
Є викрадення місцевих жителів з патріотичними поглядами. Є люди, які вже тривалий час в полоні. Ми не знаємо, де вони. По місту встановлені блокпости, перетнути які можна за перепустками. Люди обмежені у своєму пересуванні.
Гуманітарна ситуація складна практично в усіх напрямках. Заклад охорони здоров’я вторинного рівня захоплений окупантами. Лікарів та лікарок всіх вигнали. Влаштували там свій військовий шпиталь. Місцеві залишись без лікарів. Ми намагаємось передавати ліки, продукти, засоби першої необхідності, але всі гуманітарні вантажі перевіряють, інколи забирають.
Значна частина фермерів були змушені виїхати через окупацію. Тому не змогли обробити посіяне. А ті, що залишилися, у надскладних умовах доглянули свої поля. Ми не знаємо, яка подальша доля того, що вдасться зібрати. Чи його заберуть за безцінь? Чи його взагалі заберуть? Чи вдасться щось продати на підконтрольну Україні територію?
Читайте також: Один з окупантів постійно пив, зранку блював, знов пив і допитував нас — звільнений з полону волонтер
Сергій Ярмак: Інтенсивні обстріли у нас почалися 4 березня. Тривають досі, кожен день. У якийсь день більші, в якийсь менші. Пошкоджується інфраструктура, багатоквартирні та приватні будинки. Немає непошкоджених об’єктів. Руйнування різні: десь просто немає вікон, а десь повністю знищені будівлі.
Уже 4 місяці без електроенергії та води. Місяць у громаді немає газу. Газ перебитий з боку окупованої частини області. Орки не дають доступу працівникам, аби поремонтувати та пустити газ. Люди готують на вуличних плитах, на вогнищі. Волонтери завозять нам буржуйки, які працюють на дровах. Готувати треба кожен день, бо зберігати продукти немає де. Холодильники не працюють через відсутність електроенергії.
Зв’язок є лише завдяки роботі генераторів. Генератор працює для підтримки мобільного зв’язку з 7 ранку до 21 год. Але інтернет нестабільний. Аби поспілкуватися з вами, мені треба було виїхати у певне місце, де ловить інтернет.
Умов для дистанційного навчання немає. Близько 4 місяців у нас немає стабільної електроенергії, водопостачання, понад місяць ми не маємо газу. Я вже не кажу про майбутню зиму та опалення. Як організовувати навчання? Ми говоримо з батьками, що їм треба вивозити дітей і виїжджати самим. Хоча б для того, щоб діти не втрачали можливість навчатися.
Читайте також: Майже щодня у Запорізькій області через обстріли горять поля — Коноваленко
Повністю розмову слухайте у доданому аудіофайлі
Підтримуйте Громадське радіо на Patreon, а також встановлюйте наш додаток:
якщо у вас Android
якщо у вас iOS