Володимир Рева: Ми з Харківщини. Зіткнулися з таким явищем, я б його назвав геноцид. Росія робить все, щоб ми не проводили ніяких сільгосп робіт. Цього року ми не обробили та не посіяли жодного гектара землі. Вони хочуть спровокувати у нас продовольчу кризу. Ми це бачимо по нашому господарству.
Ми маємо 3,5 гектара землі. Було 650 голів корів. Мали молоко. Було посіяно 1200 гектарів озимої пшениці. Планували сіяти 850 гектарів соняшнику, 800 кукурудзи на зерно і 140 — на силос. Маємо 90 га багаторічних трав. Але зараз не можемо проводити ніякі польові роботи. Тільки хочемо щось зробити, нас обстрілюють. Було таке — вийшли попрацювати, обстріляли з вертольотів. Знищили 50 тисяч літрів дизельного палива, 10 тисяч літрів бензину, 2 тисячі літрів — мастила. Коли намагалися все це гасити, нас обстрілювали. Тому зараз всю нашу роботу зупинено. Це небезпечно. Зараз думаємо як заготовити корма для тварин, щоб вони змогли перезимувати.
Читайте також: Люди, які пережили Другу світову, кажуть, що фашисти ніколи не чинили так, як російські окупанти — Ольга Різниченко про Харківщину
Володимир Рева: Один наш співробітник загинув. Він був працівником тваринної ферми. За 300-500 метрів від ферми стояли російські окупанти. Бойові дії там не велися. Цілеспрямованим пострілом вони вбили нашого робітника. Для чого? Нам не зрозуміло. Це ж просто працівник ферми. Ми його навіть поховати на цвинтарі не змогли, бо там все заміновано. Поховали у дворі. Саме після цієї трагедії ми вирішили розпустити деяких тварин, щоб не треба було за ними доглядати. Бо життя людей важливіше. Зі 100 працівників у нашому господарстві ми залишили 10.
Це не єдиний випадок у нашій громаді. Це розповсюджене явище в нашій громаді. Знаю історії, коли власників господарств в полон брали. Два тижні тримали. Знаю про випадки насильства. Життя всюди надскладне.
Володимир Рева: Ми співпрацюємо з міжнародними організаціями. Подали документи щодо наших збитків. Але з кожним днем вони все додаються й додаються. Із боку України поки підтримки не маємо. В першу чергу ми не маємо шляхів комунікації. Не знаємо до кого звертатися. Два банки нам відмовили в кредитах на відновлення зруйнованого. Кажуть, причина така, що ми знаходимось в «червоній зоні», у нас тривають бойові дії.
Працівники ДСНС не розміновують наші території. На наших тваринницьких фермах зараз знаходиться 5-7 снарядів, які не розірвалися. Багато доріг, полів заміновано. Люди гинуть. Цивільні. Служби до нас не можуть доїхати та розмінувати. У нас навіть світла зараз немає, бо комунальні служби не можуть до нас дістатися.
Читайте також: За тиждень втрати російських військ на Луганщині сягнули катастрофічних цифр — Снєгирьов
Повністю розмову слухайте у доданому аудіофайлі
Підтримуйте Громадське радіо на Patreon, а також встановлюйте наш додаток:
якщо у вас Android
якщо у вас iOS