Якби Україні дали зброю ще у лютому, зараз ситуація була б іншою — військовий експерт

Гість — військовий експерт Арчел Цинцадзе

Арчел Цинцадзе: На зараз ми маємо дуже велике вікно можливостей. Нас розуміють, підтримують, дають зброю, допомогу. Скористатися цим вікном можливостей — це крок до НАТО. У нас не все гаразд в плані економіки та зовнішньої політики. У нас бойові дії, ворог і війна. Але ми намагаємось тримати все під контролем, наскільки це можливо. Такий меседж ми маємо постійно просувати на рівні зовнішньої політики.

Чи достатньо Україні зброї, яку їй надають?

Арчел Цинцадзе: Зброя, яку нам дають, сильно допомагає. Завдяки цьому ми зможемо піти у контрнаступ. Не існує наступальної зброї або іншої. Зброя ділиться за дальністю дії, розмірам та масштабам. Класифікації «наступальна» або «оборонна» немає. Тож будь-яку зброю, яку ми отримуємо, можна використовувати для наступу. Головне, щоб вона була.

З самого початку війни я казав, що нам необхідна західна зброя. Якби нам ще тоді її дали, можливо, зараз ситуація була б іншою. Рано чи пізно радянська зброя та боєприпаси Росії закінчаться. Таку зброю ніхто не випускає, крім РФ. Тобто їм ніхто не допоможе. Наразі у нас дуже висока інтенсивність бойових дій. Тих боєприпасів, які надають нам, недостатньо. Треба більше.

Читайте також: Між 7 і 15 липня відбудеться перелом, ми перестанемо втрачати населені пункти — Солонтай

Чи доведеться Україні поступитися територією?

Арчел Цинцадзе: Блінкен кілька разів заявляв, що для них принципово підтримувати Україну. В будь-якому випадку. Яким би не було наше рішення. Приблизно 80% українців на сьогодні не готові поступатися жодним клаптиком своєї землі. Для політичного керівництва буде харакірі, якщо вони почнуть перемовини на неприйнятних умовах для України.

Кожна війна завжди закінчується перемовинами. Це або капітуляція, або домовленості. У нашому випадку за стіл перемовин можна сідати тільки тоді, коли українська сторона матиме вагомі аргументи домовлянь на користь України. Якщо ж умови будуть несприятливими для нас, я вважаю, політичному керівництву за стіл переговорів сідати не треба. Надзвичайно багато залежить від ЗСУ та наших партнерів, які обіцяють нам допомогу.

• Війна та збройні сили — це також політика.

Чому Грузії не дали статус кандидата ЄС?

Арчел Цинцадзе: В Грузії були мирні зібрання громадян щодо того, що ЄС відмовила їй у статусі кандидатства. Грузини вважають, що європейці не дуже гарно обійшлися з ними. Кандидатський статус технічно не є пріоритетом. Суть в тому, що це політичне рішення, яке дає можливість Росії та Туреччині боротися за вплив на Грузію та Закавказзя в цілому. Це є дуже небезпечним прикладом того, що ЄС не зовсім розуміє зовнішню політику.

Грузинське керівництво країни не менше України намагалося провести реформи та підготуватися до Євросоюзу. Оцінка реформ, які проводилися в Грузії, була низькою. Чому? Можливо, тому що грузини чогось недоробили. Подумали, що якщо кандидатство дають Молдові та Україні, то і їм не відмовлять. Якби Європа надала статус кандидата Грузії, це обмежило б Росію та Туреччину. Але цього не сталося. І ситуація продовжує бути небезпечною.

• Грузія буде продовжувати проводити реформи та чекати на свій вступ до ЄС.

Читайте також: Грузія не отримала статус кандидата через гострий конфлікт з ЄС, а не Україну — Панченко

Повністю розмову слухайте у доданому аудіофайлі

Підтримуйте Громадське радіо на Patreon, а також встановлюйте наш додаток:

якщо у вас Android

якщо у вас iOS