Олександр Чорпіта – молодий батько, поранений боєць. У нього перебиті обидва стегна, а права нога потребує неодноразових операцій. Про Олександра та про його дбайливу родину говоримо з волонтером, телевізійним продюсером Тетяною Ляховецькою. Це ще одна історія про пораненого українського героя в рамках проекту «Громадського радіо».
Молодому пораненому бійцю 22 роки. Олександр Чорпіта родом з Хмельниччини, з Кам’янець-Подільського району. Кадровий офіцер 95-ї спеціалізованої бригади. Навчання військовій справі почав в 16 років й проходив в Кам’янець-Подільському військовому училищі. Продовжував у Львівській військовій академії. Власне, з академії й почав свій воєнний шлях. З перших днів, так званої, анексії українського Криму у складі українського війська. До поранення, 5 місяців перебував з зоні бойових дій. Олександр Чорпіта дуже небагатослівний. Як і всі українські офіцери. Поранення отримав під час виконання свого завдання – розмінування приміщень. Постраждав під час вибуху міни.
Олександр Чорпіта: Під Лисичанськом, вогнепальне поранення під час виконання завдання. Два стегна – вогнепальне поранення, пластину будуть вставляти.
Лікарі в Київському військовому шпиталі говорили про важкий стан Олександра. У нього були перебиті обидва стегна вогнепальним вибухом, а права нога вимагала неодноразових операцій через чисельні переломи та поранення.
Лариса Мудрак: Поранені та їхні рідні часто завдячують у вирішенні багатьох своїх термінових потреб волонтерам в госпіталі. Ми продовжуємо розповідь про нашого українського героя Олександра Чорпіта з волонтером, відомим телевізійним продюсером Тетяною Ляховецькою, яка з перших днів війни в госпіталі й допомагає нашим українським героям. Доброго дня, пані Тетяно, дуже дякуємо, що Ви знаходите час завітати до нас у студію. Отже, запитання про Чорпіта Олександра. Як він зараз себе почуває? Яка йому зараз потрібна допомога?
Тетяна Ляховецька: Вчора, 21 грудня, говорила з його татом, який з перших днів був поряд з ним в госпіталі. Тато вже веселий, говорить, що згадує Київський військовий шпиталь і дуже вдячний усім лікарям, волонтерам, медсестрам. Каже, що відчув різницю з іншими лікарнями. Каже, що раніше Олександр не міг спати, його турбували симптомні болі. Закривав очі і з’являвся страх війни. Зараз вже заспокоївся, ходить на милицях, на одну ногу вже навіть може стати, а на другій ще стоїть апарат, який доведеться 2-3 місяці носити. Цікаво, що у нього вже є донечка, а він такий молодий, всього 22 роки. Донечці вже 3 роки, дуже кохана його дівчинка – скаче по татові. Усе на радість. Ще кілька місяців і буде повертатись до Київського військового шпиталю, бо у нього немає шматочка кісточки. Там вже будуть дивитись, як і що далі. Настрій непоганий.
Лариса Мудрак: Вітаємо Олександра і його родину, і його маленьку донечку. Всім миром ми можемо дати більше енергії, більше сил, більше шансів на одужання.
Контакти батька Олександра Чорпіта та номер рахунку в Приватбанку для допомоги Олександрові ви можете знайти на сайті «Громаського радіо в рубриці Українські герої».
Ми дякуємо волонтеру, відомому телевізійному продюсеру Тетяні Ляховецькій, яка допомагає нам збирати історії українських героїв вже протягом півроку.
Наші герої продовжують свою боротьбу за життя. А для країни вони мають бути надважливими персонами. Тепер це близький родинний біль кожного з українця.
ДОПОМОГА КОШТАМИ:
Рахунок Приватбанку 5168-7572-4614-4853 (на ім’я батька Чорпіта Олександра Прохоровича)
КОНТАКТИ:
Телефон батька Олександра Прохоровича +38(097)9867033
