Сьогодні формат нашої історії не про поранених героїв, а про наших полонених. У нас у студії – Лідія Місюренко, мати полтавського добровольця Бориса Місюренка, який уже рік перебуває в полоні. Лідія Петрівна не полишає спроб урятувати свого сина.
Дар’я Куренная: Лідіє Петрівно, розкажіть трохи про свого сина, ким він був до війни і чим він займався?
Лідія Місюренко: Він був зовсім аполітичною людиною в житті. Але коли стався розгін молоді на Майдані, його це дуже вразило, тому що він виховував тоді неповнолітнього сина Максима, йому зараз 18 років. І він одразу ж пішов на майдан у себе в місті в Полтаві. Був активістом, будував блокпости, його обрали головою полтавської обласної самооборони. Він гідно ніс довіру людей.
Дар’я Куренная: Розкажіть будь-ласка, чим він ще займався, крім того, що був волонтером?
Лідія Місюренко: Він 1975 року народження, 9 липня йому буде сорок років.
Був таким активним хлопчиком, КВН вів, вчився у кооперативному інституті працював трошки по своїй спеціальності, технолога приготування їжі. Потім міняв свої вподобання був директором автомобільного салону, останній час займався супутниковим телебаченням. Я його сама виховувала. Бо з його батьком ми розійшлися. Його батько був лікар, письменник, відомий в нашому місті.
Нашим волонтером Василем Ковальчуком була визволена із полону Ірина Бойко, в кінці минулого вересня. Вона 100 днів була у полоні, не завжди людина після всіх цих тортур може бути і неадекватна. Вона одразу ж пустила таку версію про смерть мого сина.
Дар’я Куренная: А давайте тепер більш детально поговоримо про те, як він опинився в зоні АТО, бо він не був мобілізованим і добровольцем, він був лише волонтером? Чи відомо, як це сталося і де він потрапив у полон?
Лідія Місюренко: Вони 10 сімей вивезли звідти. Заїхали вони дуже далеко, може і заманили, бо були такі розмови, що їм телефонували з військової частини, але це лише версії. Не все я знаю достеменно. Їх взяли в полон під Ровеньками, Луганська область, банда отамана Козіцина. Бойко забрав Бєзлєр, бо він потім говорив, що він її у козаків відібрав і забрав до себе. Доля інших трьох хлопців невідома. Алея вірю, що вони живі. Тільки це дає сили чекати його і шукати.
Дар’я Куренная: Пані Лідіє, коли це сталося?
Лідія Місюренко: Його з товаришами забрали в полон з його товаришами Матлашем Володимиром та Калашниковим Віктором 20 червня 2014 року, ближче до вечора. Вимкнули всі телефони, і тільки 21 числа Ірина Бойко з чужого телефону подзвонила своїй доньці і сказала, що їх взяли у полон.
Дар’я Куренная: Як ви дізналися про те, що Борис в полоні?
Лідія Місюренко: З повідомлення Ірини Бойко. Одразу ж було заведено впровадження в полтавському УМВС і пішли наші розшуки. Але нас попередили, щоб ніде не світитися , не виступати і не писати в інтернеті. Мені здається, що розшук ніхто не веде.
Дар’я Куренная: Чи відомо вам, яка доля зараз у вашого сина? Чи був якийсь зв’язок, чи вимагають чогось ті, хто тримає його в полоні?
Лідія Місюренко: Хто тримає його в полоні до сьогодні ми не знаємо. Зв’язку ні з якими організаціями, з якими ми працювали… Я дзвонила і волонтерам, і з сепаратистами говорила, з Дарією Мороз. Всі відповідають, що вони їх не знають. Ніяких грошей на викуп не вимагали. Велика прикрість у тому, що нашій державі такі хлопці патріоти непотрібні. Дуже шкода, а ми ж так чекали від пана Порошенко, батька багатодітної, такої доброї родини. Ми думали, що він зверне увагу, бо пообіцяв на Різдво зробити великий обмін, але ж цього не сталося. Якщо про солдатів, хоч волонтери по одному звільняють, це правильно, їх дуже шкода. А про волонтерів ніхто і не згадує. Кажуть. Що їх туди не посилали.
Дар’я Куренная: Ви зверталися до Дар’ї Мороз, що займається обміном полонених з боку ДНР, до кого ще ви звертались, щоб знайти сина? Які були відповіді?
Лідія Місюренко: Всі шукають. Я навіть написала листа Порошенко, секретаріат відповів, що мого листа направили виконавцям до СБУ і МВД.
Якщо вам відомо щось про долю Бориса, повідомте про це його маму Лідію Петрівну, або «Громадське радіо». Номер Лідії Місюренко 050-665-96-90.
Це була програма «Українські герої» на «Громадському радіо» ми говорили про полоненого Бориса Місюренко з його мамою Лідією Петрівною. При мікрофоні була Дар’я Куренная, звукорежисер всіх програм «Українські герої» Ігор Онисенко.
