Українські герої. Сергій Кириченко

Сергій Кириченко мовчазний і суворий.  Принанні, видається таким. Коли волонтери 26 лютого запросили поранених на благодійну виставу в Київський академічний театр драми та комедії на Лівому березі (спеціальний  закритй показ від СЕО клуб та сімейної друкарні ArtHuss Костянтина Кожемяки), я й гадки не мала, що цей суворий хлопець на візку просто змусить нас взяти  його з собою.  

Йому 32 роки. Він родом з Кривого Рогу, й коли їхали  з госпіталя на виставу довгими київськими корками – не стомлювався запитувати про дощові столичні краєвиди й  натомість постійно навзаєм пригадував своє рідне місто, з гордістю говорив,  що в його місті таких неймовірних корків немає.

З такою ж гордістю говорить про війну.

Пришла повестка, вот и пришёл. 14 августа я уже был в части. Получается, у нас сначала была подготовка. На войне я воевал полные три месяца и два дня.

Де довелося служити?

Мне пришлось только в Станице Луганской, там я ранение получил.

В якій бригаді ти служив?

Мы относимся к 17 танковой, 2 механизированной, пехота.

Это произошло 17 января, в 20:20 вечера. Хлоп и упал. Боя не было, просто подошли ночью и так получилось. Мене отвезли в госпиталь в Счастье. Когда привезли начали бомбить просто. Чуть-чуть не повезло в этот день.

Що сталося?

Получается, пуля попала в ногу, выше колена и поломала кость. Теперь сейчас в госпитале жду, в понедельник надеюсь, будет последняя операция, поставят пластину и домой.

Во-первых, там люди лишены украинского телевидения, всё больше Россия. Там люди 5050, половина за нас, половина против нас. Люди разделились. Помогали, надеялись с ними пойти на какой-то контакт, давали, что было : сгущёнку, тушёнку, в больницу приносили медикаменты.

Чим все закінчиться? Які твої очікування?

Хотелось бы, чтобы побыстрее всё было, чтобы меньше ребят там гибло, и чтобы другие города этого не видели, что там происходит.

Як думаєш, ми переможемо?

Конечно!

В ефірі програма «Громадського радіо» «Українські герої». Перед мікрофоном автор та ведуча Лариса Мудрак.  Наш український герой Сергій  Кириченко переказує вітання новобранцям .

Пусть держатся и служат Украине. Пусть тренируются хорошо , всё нормально будет, главное не бояться. Те ребята, которые боятся, пусть они поймут, что – это Украина, мы здесь живём. Не нужно, чтобы это видели дети наши, жёны и остальные.

Це була програма Громадського радіо Українські герої.  ЇЇ автор та ведуча Лариса Мудрак. Мені допомагає Д’рья Куренная. Звукорежисер  програм Українські герої Ігор Онисенко.

Програма «Українські герої» на «Громадському радіо» підтримана Канадським фондом місцевих ініціатив.