Українські герої. Володимир Воропай

Володимир родом з Харкова, був мобілізований 30 січня 2015 року. Коли отримав повістку з військкомату навіть не думаючи пішов захищати батьківщину, адже чоловік сестри, активний учасник Майдану, вважається зниклим безвісти. Пройшов навчання і потрапив у військову частину, яка дислокувалася неподалік Маріуполя.

«Выполняли боевое задания, которое выполнили, но немножко нарвались на противника. Вышли хорошо, но, когда отходили, за нами начали организовывать погоню. Была ночь, мы начали быстро отходить и подорвались», — сказав він.

Розповідає Володимир і про своє ставлення до прихильників так званої Новоросії і каже, що занадто високу ціну ми платимо за наші переконання.

«Отношения? До призыва отношения были неоднозначные. К воюющей стороне отношения были негативные, а после возвращения тяжело стало воспринимать и гражданских лиц, которые поддерживают ту сторону. Почему? Потому что мы слишком дорогую цену платим за наши убеждения, взгляды», — говорить боєць.

У червні під час виконання завдання Володимир отримав тяжке поранення — внаслідок розриву міни у нього відірвало ліву ногу. Після численних складних операцій він вже протягом 5 місяців і по цей день залишається на лікарняному ліжку.

«Сначала где-то порядка 2 километров меня товарищ нес на себе до места встречи с нашей группой. Затем группа донесла меня до определенной точки, тогда подъехала машина, довезла до ближайшего блокпоста, а там ждала скорая. Отвезли в Мариуполь, потом Днепропетровск», — каже Володимир.

Частково держава виділила кошти на протезування, але для «економії» більшість якісних, імпортованих деталей замінили менш якісними вітчизняними. Протезувати Володимира погодилися в Харківському інституті протезування, і те, чи зможе він стояти на двох ногах залежить виключно від компетенції протезиста.

«Все зависит от протезиста. Если протезист хорошо свою работу выполнит — все будет нормально. Первичное протезирование будут делать в Харькове, потому что этот процесс длительный и требует долгой подготовки. У нас делаю на пополам. Часть деталей импортных, часть наших, харьковских. Как они говорят, не вкладываются просто в те деньги, которые выделены», – говорить він.

Про реабілітацію Володимир нічого не каже, але впевнений, що вона йому необхідна. Розповідає про кілька пропозиції реабілітації закордоном, але, нажаль, вони так і залишися пропозиціями.

«Есть варианты, предложения выехать за границу, но пока они остались предложениями», — каже він.

Попереду на Володимира чекає тривале лікування та ще триваліша реабілітація, яка коштує великих грошей, яких не має сім’я Воропаїв. Врятувати нашого героя може кожен, варто відправити гроші на картковий рахунок.

Приватбанк:

5 168 757 288 049 580

Воропай Володимир Анатолійович

Катерина Кадер з Харкова, програма “Українські герої“, спеціально для «Громадського радіо»

 Виготовлення цього матеріалу стало можливим завдяки допомозі Міністерства закордонних справ Німеччини. Викладена інформація необов’язково відображає точку зору МЗС Німеччини.