Сьогодні наша розповідь про пораненого героя, справжнє прізвище цього бійця, ми не можемо назвати, тому що він родом з Донецька. Ян з псевдонімом Баф доброволець, обороняв донецький аеропорт. Тримали бої в одному з терміналів. Це ще осінь минулого року. Листопад. Я из Донецка. Когда был третий призыв, я пошёл в военкомат, стал на учёт и пошёл добровольцем. Я попал вначале в Тоненькое, а потом заехали в аэропорт. В аэропорту 29 ноября, когда штурм старого терминала начался и пошёл бой, попали в руку, пулевое. Перебило кость. 29 вышел в новый терминал и 30 я выехал. Это все прошли после аэропорта. Пески, потом Селидово и потом Днепропетровск. В Днепропетровске вытащили пулю , у меня теперь она сувенир. Вставили аппарат внешней фиксации, и буквально через пару дней был борт на Львов. И во Львове с пятого декабря до седьмого января пробыл. Волонтёры там работают отлично, много хороших людей повстречал, самые приятные воспоминания. А вот с врачами, ну не знаю, толи они в нас пациентов не видят. Проблема в том, что перебита кость, отправили домой, дали отпуск 45 дней. Дома беспокоить сильно руку начало, болевой синдром плюс отёчность большая. Поехал в Запорожье, сделали рентген, попался хороший хирург, он тоже был в АТО 2 раза. Посмотрел, смещение кости, там большой фрагмент выбит просто. Требуется штифт поставить или имлантант. После Запорожья поехал на следующий день в Днепропетровск на консультацию, а они сразу быстренько так. Вот борт идёт на Киев , сразу усадили, я даже опомниться не успел. Так наш сьогоднішній поранений герой донеччанин опинився в Кіївському військовому шпиталі цими січневими днями. Другий місяць у нього не гоїться рука. Ян говорить, що його чоловіча відповідальність тепер розділена навпіл. Він дуже хоче повернутися на фронт до своїх бойових побратимів, однак його донька та дружина тепер переселенці. Інші рідні та близькі в Донецьку. У меня дочка есть, 15 лет в этом году будет в апреле. Жена. Они сейчас в Запорожье, мы же как беженцы зарегистрированы, так как уехали из Донецка в июле. Помогли люди конечно неравнодушные, предоставили квартиру. Жена нашла работу, тоже ей помогают. Вот её работодатель узнал, что я сейчас в Киеве, и у него оказались тоже дела в Киеве, и он её как бы в командировку послал. Оплатил билеты, она и ко мне приедет, и в командировку.У меня есть только выписки из эпикриза, справками заниматься некогда, я даже в части своей до сих пор не был. В часть ездила жена, чтобы оформить мне отпуск. Пошёл второй месяц по госпиталям.ЯН з псевдонімом Баф дарує нам свої фото з терміналу, які обороняв й продовжує розповідати про своїх друзів – добровольців. Я хочу пожелать удачи. Удачи, потому, что всякое может произойти и как этого избежать рецептов никаких нет. Держатся достойно, за всех не могу сказать. Я вот был в старом терминале, а мы были не очень готовы к этому. Потому что я к примеру оператор наводчик , я должен сидеть в БМП, со мной рядом был механик и командир. Другой человек был просто водитель. Мы все добровольцами шли. Но тем не менее все встретили достойно, когда всё началось. Никто не побежал, никто не плакал, все достойно встретили и стояли до конца. В ефірі програма Громадського радіо про поранених та для порпанених українських героїв. Перед мікрофоном автор та ведуча Лариса Мудрак. Сьогодні ми розповідаємо про донецького добровольця. З питань безпеки родини ми не момемо назвати його прізвище. Його родина зараз в Запоріжжі. Контакти дружини Лариси – на сайті Громадського радіо. 098 4937917 Це була програма Громадського радіо Українські герої. ЇЇ автор та ведуча Лариса Мудрак. Мені допомагає Дарина Куренная Звукорежисер програм Українські герої Ігор Онисенко. Програма «Українські герої» на Громадському радіо підтримана Канадським фондом місцевих ініціатив. Програма «Українські герої» на Громадському радіо підтримана Канадським фондом місцевих ініціатив.
ЯН з псевдонімом Баф дарує нам свої фото з терміналу, які обороняв й продовжує розповідати про своїх друзів – добровольців. Я хочу пожелать удачи. Удачи, потому, что всякое может произойти и как этого избежать рецептов никаких нет. Держатся достойно, за всех не могу сказать. Я вот был в старом терминале, а мы были не очень готовы к этому. Потому что я к примеру оператор наводчик , я должен сидеть в БМП, со мной рядом был механик и командир. Другой человек был просто водитель. Мы все добровольцами шли. Но тем не менее все встретили достойно, когда всё началось. Никто не побежал, никто не плакал, все достойно встретили и стояли до конца. В ефірі програма Громадського радіо про поранених та для порпанених українських героїв. Перед мікрофоном автор та ведуча Лариса Мудрак. Сьогодні ми розповідаємо про донецького добровольця. З питань безпеки родини ми не момемо назвати його прізвище. Його родина зараз в Запоріжжі. Контакти дружини Лариси – на сайті Громадського радіо. 098 4937917 Це була програма Громадського радіо Українські герої. ЇЇ автор та ведуча Лариса Мудрак. Мені допомагає Дарина Куренная Звукорежисер програм Українські герої Ігор Онисенко. Програма «Українські герої» на Громадському радіо підтримана Канадським фондом місцевих ініціатив. Програма «Українські герої» на Громадському радіо підтримана Канадським фондом місцевих ініціатив.
