Вибухи у Криму змушують росіян утікати з півострова — Бєлєсков

Микола Бєлєсков: Вибухи на трьох воєнних об’єктах у тимчасово окупованому Криму росіяни вже не зможуть списати на недбалість, випадковість. Постраждав дальній тил південного фронту. Це впливає на здатність РФ діяти у південному напрямкові. Це показово на фоні розмов, очікувань щодо дій ЗСУ на правому березі Дніпра на Херсонщині щонайменше. Маємо чіткий результат, який потрібний нам.


Читайте також: Три випадки вибухів в окупованому Криму Росія не зможе списати на недбалість — Бєлєсков


Події у Криму змушують росіян утікати з півострова.

  • Це руйнує російські міфи про нібито захищеність Криму росармією, сучасними системами. На шостий місяць війни вже не українці мають евакуюватися, а росіяни, які перебувають незаконно на окупованому півострові.

Війна — це не лише про фізичні наслідки, ураження, про психологічне та емоційне протистояння. Це важливо для нас і дуже негативно для РФ.


Читайте також: Тисячі росіян тікають у бік мосту через Керченську протоку — Чубаров


Деокупація: як це може виглядати, з чого почати?

Микола Бєлєсков: Передусім ми повинні деокупувати Херсонщину, її правий берег, щоб була можливість для ЗСУ діяти на лівому березі, переконувати росіян, що їхні позиції такі, що пора вже робити «жест доброї волі». Ми можемо послідовно переконувати РФ, що час згортатися і відступати. Це займе певний час, бо у нас, на жаль, нема достатньої кількості важкої зброї. Ми вже бачили, як це спрацювало на острові Зміїний: ворогові довели, що його позиції вразливі. Зараз це робимо на правому березі Дніпра на Херсонщині, проводячи комплекс заходів. Шанси значні. Я не сумніваюсь, що Валерій Залужний розуміє, що ключ від всього півдня одним ударом — це Мелітополь. Але ми поки що такої розкоші не маємо.

  • Вибухи у Криму — це поки що лише про деокупацію частини Херсонщини.

Осінньо-зимовий період є складним для наступу. Росіяни нині не наступають. Вони нас виштовхують. Останні 3-4 місяці вони не можуть наступати класично. Ми теж їх більше виштовхуємо. Зробили це на Зміїному, намагаємося підштовхнути до «жесту доброї волі» на Херсонщині. Зараз ми не можемо діяти за канонами класичних наступальних операцій Другої світової війни: не вистачає важкого озброєння, класичної артилерії, бронетехніки, ППО, сухопутних військ.

Попри це наше командування знаходить засоби, виходи, щоб виконувати завдання.


Читайте також: Окупанти тікають з Херсонщини до Мелітополя — мер


Чого очікувати з білоруського напрямку?

Микола Бєлєсков: Заперечувати загрозу ракетних ударів з Білорусі не можна. Про це постійно говорить Генштаб. Варто розуміти, що зберігається загроза ракетних ударів. Якщо ж говорити про наступ з боку Білорусі, який би міг змінити хід війни на користь Росії, це малоймовірно. Повністю виключати не можна, але — менше ні 50% і він не переломить хід війни. Якщо 300 тисяч нас не переломило, не знищило, то 12-15 тисяч — це смішно.

  • За 6 місяців ми отримали урок, що одним ракетним терором нас не примусять до миру, — це має протилежний ефект. При цьому не варто нехтувати повітряними тривогами. Росія витратила понад 3 тисяч ракет без жодного стратегічного ефекту.

Ядерний шантаж: навіть Радянський Союз не дозволяв собі такого

Микола Бєлєсков: Російський ядерний шантаж — це безпрецедентна ситуація. Навіть Радянський Союз не дозволяв собі таких ігор у Холодній війні, де ставки були набагато більші. Ми бачимо наскільки деградувала РФ.

Загрози «Чорнобиль №2», якщо влучання будуть у машинне відділення, реактор ЗАЕС, ніби нема. Але це питання до експертів цієї сфери. Однак це держава, від якої чекати можна будь-чого. Реакція на це міжнародної спільноти нагадує, як ото жаби сидять, очима лупають і — усе. Є безпрецедентна загроза, а усе зводиться до якихось закликів, заяв, того, що з Росією точно не працює.


Читайте також: Тактичний ядерний удар — це не аварія на ЧАЕС — науковиця Інституту проблем безпеки АЕС


Навіщо Путіну іранські безпілотники?

Микола Бєлєсков: БПЛА добре себе показали у сучасних війнах, розвідувальних ударах. У цьому Росія відставала. Однак, самі безпілотники не змінять хід війни. Вони можуть стати додатком до системи вогню, покращити їхні позиції, але ми теж вдаватимемося до контрзаходів. Я б не переоцінював іранські безпілотники, виготовлені у рамках режиму санкцій, обмежень. Які вони в умовах війни високої інтенсивності, самі іранці навіть не знають.

  • NASAMS — серйозна розробка, якою прикритий і Вашингтон.

Комплекс усіх засобів та заходів, певна критична маса відповідних технологій може змінити хід бойових дій на користь України. Ми пройшли потужну еволюцію. Зараз уже маємо в арсеналі 3 потужні високоточні системи ураження із серйозною дальністю: крилата протикорабельна ракета «Гарпун», боєприпаси до HIMARS,  AGM-88 HARM.

Ми наближаємося до надання системи NASAMS, яка є системою ППО та частково ПРО, яка зміцнить протиповітряну оборону нашої країни. Йдеться про два комплекси. Вони містять певну кількість пускових комплексів з ракетами, пункт управління, радіолокаційні станції. За підрахунками, щоб прикрити небо, усього їх нам потрібно до 12. Два комплекси знизять ефективність ударів, зможуть перехоплювати більше ракет. Перші два комплекси покажуть, чи зможе Україна опанувати їх, щоб у майбутньому перейти на них. Це серйозна розробка, якою прикритий і Вашингтон.


Читайте також: Новий пакет допомоги Україні від США — перехідний етап повноцінного ленд-лізу — Коваленко


Чи могла Україна завчасно підготуватися до війни?

Тетяна Трощинська: Міністр закордонних справ Дмитро Кулеба розповів в інтерв’ю Дмитру Гордону, що західні партнери попереджали про широкомасштабне вторгнення, казали, щоб копали окопи, але Україна їх не копала. Ми могли належно підготуватися, щоб припинити нині посипати голову попелом  і мінімізувати важкі наслідки у перші дні війни?  

Микола Бєлєсков: Ми могли провести певний комплекс заходів, який би збільшив ціну за агресію ворога. Але не змогли б убезпечитися від ракетних ударів, пілотованої авіації. Ворог би точно не відмовився від своїх планів. Путін упертий, він дійшов до того етапу, що інших варіантів у політиці щодо України у нього не залишалося. Він загнав себе у глухий кут і рубав Гордіїв вузол тим, що у нього було.

Повністю розмову слухайте у доданому аудіофайлі


При передруку матеріалів з сайту hromadske.radio обов’язково розміщувати гіперпосилання на матеріал та вказувати повну назву ЗМІ — «Громадське радіо». Посилання та назва мають бути розміщені не нижче другого абзацу тексту

Підтримуйте Громадське радіо на Patreon, а також встановлюйте наш додаток:

якщо у вас Android

якщо у вас iOS

Теги: