Будемо бігти від «Мрії» до мрії: як журналіст, спортсмен та військовий збирають гроші на Центр психологічної допомоги

Про це на своїй сторінці повідомив журналіст з Харкова Павло Федосенко:

«Максим Пасічник. Він ветеран ДШВ.

На самому початку вторгнення Максим в складі зведеної групи штурмував аеропорт «Антонов» в Гостомелі. Отримав бойові травми, продовжив виконання завдання, а після цього самотужки подолав понад 100 кілометрів пішки, без будь-якого забезпечення.

У Максима є мета — створити «Центр психологічної допомоги і реабілітації для військових», де будуть лікувати контузії, ураження нервової системи та ПТСР. І заради цього 12 листопада він повернеться туди, де для нього почалося вторгнення. А потім подолає півмарафон за маршрутом Гостомель – Буча – Ірпінь – Стоянка. Це буде першим кроком великого проєкту, який охопить кілька країн та навіть континентів. Все — заради того, щоб наші військові змогли якомога швидше повернутися до звичного життя.

Допомагати Максиму на дистанції буду я та залізна людина Вадим Коваленко. Подробиці — згодом.

Так, і ледве не забув: старт — від літака «Мрія».

Ми не стали чекати на подробиці згодом, а розпитали про них Павла у нашому етері.

Як народилася ідея благодійного забігу?

Павло Федосенко: У мене є певний досвід благодійних забігів, і я десь місяць тому пробіг 50 км Харковом, збираючи гроші на «Госпітальєрів». Тоді нам вдалося зібрати близько чверті мільйона гривень.

Після цього у мене виникла більш амбітна ідея — я вирішив добігти з Харкова до Києва. Це близько 500 км, і я планував це зробити десь за 5 днів. Поділився цією задумкою з моїм товаришем з нашого бігового клубу, і ми почали обговорювати, як це зробити краще. Згодом він зателефонував мені і повідомив, що є такий дуже крутий хлопець — ветеран ДШВ Максим Пасічник. Він теж бігає і у нього теж є думки з приводу благодійного забігу. Але крім того у нього є чітка мета — він хоче зробити Центр реабілітації для тих військових, які отримали поранення, контузії, ПТСР тощо. Так виникла ідея об’єднати наші забіги.

Від «Мрії» за мрією…

Павло Федосенко: Для Макса велика війна почалася в Гостомелі, тому відправною точкою був обраний аеропорт Гостомеля. Будемо бігти від «Мрії» за мрією. Бігти ми планували втрьох — я, мій товариш Вадим Коваленко та Максим.

Зараз ми працюємо над тим, щоб нас було більше. Хочемо підключити якихось медійних особистостей, щоб надати більшого розголосу до цієї теми. Плануємо кожні декілька кілометрів залучати до себе когось з лідерів громадської думки, хто також бігає та любить це.

Перший етап великого проєкту

Павло Федосенко: Спочатку ми не хотіли збирати гроші, адже коли журналіст, тріатлонист та військовий хочуть створити Центр реабілітації — це може виглядати дивно, адже у нас немає компетенції у цій сфері. Зараз ми вже залучили профільних спеціалістів, ведемо консультації, але ми розуміємо, що це справа не одного тижня і не одного місяця. Тому ось цей перший етап більше для того, щоб привернути увагу для проєкту.

Взагалі проєкт буде охоплювати Польщу, куди Макс за кілька днів їде на реабілітацію. Ми плануємо також зробити ще один забіг у Польщі. Третій етап буде проходити в Америці приблизно у квітні. У них в цей період проходить традиційний марафон. Там вже нас чекають, там є військовий шпиталь, де є профільні спеціалісти, які вивчають такі травми. Вони готові нас прийняти і допомогти у створенні цього Центру.

Тому ми зробимо якийсь збір, але він буде не загальний, а цільовий — на реабілітацію, наприклад, десяти бійців у конкретному місці в конкретній клініці в конкретній країні.

Повну версію розмови можна прослухати у доданому звуковому файлі

Підтримуйте Громадське радіо на Patreon, а також встановлюйте наш додаток:

якщо у вас Android

якщо у вас iOS