Сергій Заєць: По-перше, ми зараз перебуваємо умовно на початку певного процесу, який ми не знаємо коли і яким чином завершиться. Я маю на увазі — притягнення Росії до відповідальності. Але якщо ми нічого не робитимемо, то результату не буде ніякого. Тобто зараз є речі, які треба робити попри заяви РФ, що вона не буде виконувати такі рішення і буде їх ігнорувати. Подання таких скарг обмежена терміном у чотири місяці або з дати події, або з дати вичерпання ефективних засобів. І це означає, що ці можливості притягнення Росії до відповідальності, які існують, будуть втрачені.
Друга позиція полягає у тому, що звернення до ЄСПЛ, незалежно від ставлення Російської Федерації, забезпечить юридичну оцінку тих подій, про які йдеться в скарзі. Тут йтиметься про не політичні заяви, яких зараз лунає досить багато, а вже про юридичну процедуру, рішення Європейського суду формуватимуть певну юридичну оцінку.
Крім того, коли ми говоримо про рішення ЄСПЛ, то це, зокрема, прецеденти, які розпочинають жити незалежно ні від чого, які створюють певне підґрунтя і для знаходження механізмів компенсації. Якщо це буде не пряме виконання рішення, то це буде констатація певної проблеми, і це буде пошук якихось механізмів примусу по відшкодуванню.
Сергій Заєць: Нарешті можна говорити про те, що Росія колись буде змушена повернутися до Ради Європи. І коли вона буде повертатися, якщо орієнтуватися на ті заяви Комітету міністрів Ради Європи щодо перспектив виконання рішень проти Росії, які цей Комітет міністрів робить зараз, то Комітет міністрів все ж таки наполягатиме на виконанні цих рішень. Тобто коли Росія повернеться до Ради Європи, ці рішення будуть вже очікувати на неї. Росія буде зобов’язана їх виконати. Якщо у 1996-му році Росію прийняли до Ради Європи авансом, повіривши, що країна буде реформуватися, перетворюватися так, щоб відповідати стандартам Ради Європи, то гадаю, що після цих подій, які відбулися, вже ніяких авансів не буде. Спочатку будуть певні реформи, певне виконання судових рішень і тільки тоді Росія зможе повернутися.
Звернення до ЄСПЛ матимуть результат, можливо, не до конкретного заявника у ближчий перспективі, але вони матимуть значення для оцінки дій Російської Федерації, для підвищення тиску і для відповідальності цієї держави за все, що відбулося.
Сергій Заєць: Коли ми говоримо про пошкоджене майно, потрібно документувати, робити фото, необхідно звертатися до поліції, місцевих органів влади, які ведуть відповідні реєстри, які складають акти. Доказом може бути навіть письмове пояснення сусідів. Тобто необхідно максимально документувати ті порушення, які відбулися. Демонструвати стан майна до руйнування, довести, що руйнування відбулося внаслідок бойових дій: наприклад, це можуть бути рештки снарядів з маркуванням, які могли бути знайдені в будинку чи на території. Їх варто зберігати, бо вони можуть показати і причини пошкоджень, і зв’язок із РФ.
Повну версію розмови можуть прослухати у доданому звуковому файлі
Підтримуйте Громадське радіо на Patreon, а також встановлюйте наш додаток:
якщо у вас Android
якщо у вас iOS