Чим загрожують російські удари по гідроспорудах України?

Михайло Хорєв: Об’єкти типу Київського водосховища будувалися ще за радянських часів. Тоді, коли ризик «холодної» або ядерної війни був дуже близький. Розглядалися різні сценарії атак. Є інструкції дій для певних випадків задля зменшення небезпеки. Питання не тільки в піднятті рівня води відносно ГЕС, а й в безпеці самої ГЕС. Енергетики працюють на двох напрямках: щоб внизу не затопило та не було негативних наслідків, і друге — збереження свого обладнання та життя працівників. Тому так, інструкції є. Вони мають обмежений доступ.

Завдяки таким інструкціям, наприклад, при наступі на Київ замість спрацювання навпаки наповнювали для того, щоб створити додаткові затоплені території. Спеціально для того, щоб російські війська не могли пройти. Україна активно використовувала водні бар’єри й на Харківщині, і на Миколаївщині. Карачунівське водосховище у Кривому Розі, яке нещодавно зазнало удару, це використання окупантами нашого способу — підтоплення територій. Так вони хотіли запобігти нашому контрнаступу.

Чи можливо зруйнувати греблю?

Михайло Хорєв: Дамба іде вздовж річки. Її функція — захист берега від підняття рівня води. Гребля — це те, що перегороджує річку поперек і створює підпір. Кожна гребля зроблена переважно з монолітного бетону. Вона є досить міцною. Зруйнувати таку споруду важко. На прикладі Антонівського мосту. Його намагалися зруйнувати тиждень чи два. Було завдано досить багато ударів із HIMARS. Зруйнувати вдалося дорожнє полотно, але сам міст витримав. Так, він в аварійному стані, але ж стоїть.

Так от, гребля міцніша за міст. Уявіть скільки разів треба потрапити в одну точку, щоб зруйнувати греблю. Можна пошкодити металеві затвори, але ці руйнування не призведуть до формування високого рівня води. Буде просто нерегульований витік води. Нічого надстрашного.

Я бачив непогані розрахунки фахівців. Було моделювання руйнування гідроспоруди в межах Києва. Прорахували руйнування точки шириною 280 метрів. Це гребля Київського водосховища. Не знаю чим можна зруйнувати таку площу, але теоретично прорахували. При руйнуванні такої площі, найвище підняття було б на Русанівський садах на висоту до 2 метрів. І це на 25 чи 27 годину після підриву греблі. Таке моделювання робилося на випадок надпотужного вибуху. Наприклад, ядерного. Ті ракети, які зараз росіяни направляють на гідроспоруди, можуть призвести максимум до руйнування окремих елементів конструкції, що не призведе до серйозних затоплень.

Звісно, будь-яка атака на об’єкти може призвести до руйнувань, зупинок, наслідків. Але не критичних. Маємо вірити та довіряти ЗСУ. А якщо треба буде, наші фахівці підготовлені до будь-яких ситуацій.

Читайте також: Газові балони, буржуйки, генератори — як не замерзнути взимку, коли окупанти хочуть знищити інфраструктуру України?

При передруку матеріалів з сайту hromadske.radio обов’язково розміщувати гіперпосилання на матеріал та вказувати повну назву ЗМІ — «Громадське радіо». Посилання та назва мають бути розміщені не нижче другого абзацу тексту

Підтримуйте Громадське радіо на Patreon, а також встановлюйте наш додаток:

якщо у вас Android

якщо у вас iOS