Андрій Куликов
До 2070 року від атомної енергетики ніхто не відмовлятиметься — доктор технічних наук
Розмова про інновації в атомній енергетиці в Україні та світі та вплив на неї російського вторгнення.
Ведучі1
Гості1
У Києві завершила роботу IV міжнародна конференція «Перспективи впровадження інновацій в атомну енергетику». Громадське радіо є інформаційним партнером цієї конференції.
Гість: Костянтин Сімейко, доктор технічних наук, провідний науковий співробітник Інституту газу Національної академії наук України, голова науково-аналітичної секції Українського ядерного товариства.
Костянтин Сімейко: Досі ніхто не міг подумати, що неадекватні люди захоплять та обстрілюватимуть ядерний об’єкт, ЗАЕС. Зараз увесь світ переглядає усі сценарії небезпек для атомних станцій і шукають вихід із ситуації.
- Бо РФ показала, що не лише природні катаклізми, неправильні дії персоналу можуть загрожувати будь-якій АЕС.
Дії росіян на ЗАЕС, це, скоріше шантаж. Невіглаством для них було окопатися у Рудому лісі у Чорнобильській зоні. Захопленням АЕС в Енергодарі вони хочуть показати своїй внутрішній аудиторії, що вони начебто «виграють» цю війну. Щоб усередині РФ не почалися процеси внутрішньої дестабілізації.
Читайте також: Японія використовуватиме свої ядерні реактори, щоб зменшити залежність від російської енергетики
Попри це науковці продовжують шукати та впроваджувати інновації в атомній енергетиці, зокрема, і стосовно пасивного захисту. У майбутньому від атомної енергетики, відповідно до прогнозів, до 2070 ніхто не відмовлятиметься. Потреба в електроенергії в Україні та світі зростає.
Китай та ЄС нині роблять ставку на розвиток ядерної енергетики, оскільки вони бачать, що Росія газовим шантажем може довести їх до енергетичної кризи. Найбільш захищеною виявилася Франція, яка має 70% атомної електрогенерації.
Читайте також: Нині епоха «ядерного» ренесансу — доктор технічних наук
Повністю розмову слухайте у доданому аудіофайлі
При передруку матеріалів з сайту hromadske.radio обов’язково розміщувати гіперпосилання на матеріал та вказувати повну назву ЗМІ — «Громадське радіо». Посилання та назва мають бути розміщені не нижче другого абзацу тексту
Підтримуйте Громадське радіо на Patreon, а також встановлюйте наш додаток:
якщо у вас Android
якщо у вас iOS
