Документування воєнних злочинів — запорука перемоги у міжнародних судах — Романцова

Про документування воєнних злочинів говорили з Олександрою Романцовою, виконавчою директоркою Центру Громадянських свобод.

Ведучі

Єлизавета Цареградська

Гостi

Олександра Романцова

Документування воєнних злочинів — запорука перемоги у міжнародних судах — Романцова
https://media.blubrry.com/hromadska_hvylya/static.hromadske.radio/2022/04/hr_marafon_v-2022-04-05_romancova.mp3
https://media.blubrry.com/hromadska_hvylya/static.hromadske.radio/2022/04/hr_marafon_v-2022-04-05_romancova.mp3
Документування воєнних злочинів — запорука перемоги у міжнародних судах — Романцова
0:00
/
0:00

Олександра Романцова: Україна підписала багато корисних і важливих міжнародних документів, які встановлять певні стандарти прав людини. Є міжнародне гуманітарне та кримінальне право, яке виникло на тлі Першої світової війни. Війна, на жаль, ще й досі вважається законним методом дипломатії.

Міжнародні злочини:

  • воєнний. Той, який порушує правила й обмеження війни;
  • проти людяності. Випадки, які трапляються на окупованих територіях;
  • геноцид. Наприклад, голодомор і депортація кримських татар в 1940-х роках;
  • агресія. Усе, що росія зараз робить проти нас. Починаючи від перепони нам в міжнародній політиці.

Що таке воєнні злочини?

Олександра Романцова: Воєнні злочини зараз найбільша категорія. Їх види зазначені в Римському статуті. Що ж включається в воєнні злочини? Наприклад, ми були з групою документаторів у Бучі. Розглядали там один із видів воєнних злочинів — використання російськими військами школи в якості вогневої точки. При тому, що в підвалі цієї школи знаходяться 62 людини, які ховаються від обстрілів. А ще росіяни в цей підвал кинули 4 шумові гранати. Оце ознаки воєнного злочину. Закладати вогневу точку в будівлі школи — не є необхідним для воєнної переваги. За міжнародним правом, такі засоби використовувати не можна. Такі випадки треба фіксувати. Тому існують документатори.


Читайте також: Нам треба змиритись із тим, що доведеться робити багато ексгумацій — правник Микола Гнатовський


Хто такі документатори?

Олександра Романцова: Документатори існують в міжнародних структурах ООН, ОБСЄ, Ради Європи. Також є правозахисники, які документують воєнні злочини. Документування відбувається шляхом польових виїздів на місце скоєння злочину або збирання свідчень цивільних, які стали жертвами або свідками.

Документування — це первинний збір інформації. Далі це описується з юридичної точки зору і передається в Міжнародний кримінальний суд, трибунал ООН або Європейський суд з прав людини.

В Україні створений департамент, який займається документуванням від імені держави. Ми маємо державну структуру — це великий плюс. Країна, яка сама береться за документування воєнних злочинів, — це країна, яка демонструє співпрацю з Міжнародним кримінальним судом. Така країна найменше підозрюється в тому, що системно порушує правила війни.

  • Зараз Офіс генпрокурора своїми силами вже задокументував понад 3000 воєнних злочини.

Читайте також: Перш ніж почати знімати, треба ввімкнути геолокацію і на камеру сказати дату і місце — юристка про фіксацію воєнних злочинів окупантів


Як можуть допомогти звичайні люди?

Олександра Романцова: Будь-яка людина, яка стала жертвою воєнних дій, має це задокументувати.

1. Зафіксувати злочин на фото або відео.

2. Надати свідчення документатору.

3. Верифікувати злочин. Якщо ви побачили в мережі фото свого зруйнованого будинку, можете його використовувати як своє.

  • Документування воєнних злочинів — запорука перемоги у міжнародних судах. Це критично важливо саме зараз.

Повністю програму слухайте в аудіофайлі


Слідкуйте за найоперативнішими оновленнями у Twitter Громадського радіо

Також підписуйтеся на наш Telegram-канал Новини від Громадського радіо


Підтримуйте Громадське радіо на Patreon, а також встановлюйте наш додаток:

якщо у вас Android

якщо у вас iOS