Іранські дрони для РФ — це майже ніщо у порівнянні з допомогою Україні — Колдомасов

Обговорили цю можливу зустріч і не тільки з Артуром Колдомасовим — співзасновником та СЕО медіапроєкту SVITLOVEZHA.

Тетяна Курманова: На вашу думку, про що свідчить готовність російського президента залишити свій бункер, щоб поїхати в Тегеран? Лише заради домовленостей про безпілотники?

Артур Колдомасов: Кремль у паніці шукає союзників, які можуть доєднатися до питання війни проти України. Іран завжди вирізнявся своєю певною прихильністю до Росії. Очевидно, у такій кризовій ситуації РФ, і особисто Путін, вирішили розіграти карту, яка у них і так була на руках. Це свідчить про те, що Путіну таки довелося звертатися до старих добрих тоталітарних друзів.

Та тут можна заглибитися в інший бік цього питання. Наприклад, у колонці на «The Atlantic» я читав про можливі варіанти реформи Ради безпеки ООН. Там зазначалося, що зрештою структура світової безпеки буде у поєднанні кількох менших безпекових форматів/союзів.

Читайте також: Іран планує надати Росії бойові безпілотники — Associated Press

Тетяна Курманова: Про які саме союзи може йтись? 

Артур Колдомасов: Наприклад, якщо Україна і західні країни утворюють безпекову структуру під себе, то природно, що Росія також намагатиметься створити щось подібне. Але питання у тому, наскільки сильним у неї вона вийде. Іран та усі подібні їм країни є надто сильними союзниками саме у міжнародному контексті. Очевидно, що РФ може шукати якихось можливостей чи подачок від цих країн, але вони не дадуть Росії перевагу у цій боротьбі.

Тетяна Курманова: На вашу думку, чому вони не нададуть Росії перевагу?

Артур Колдомасов: Іран, який під санкціями через свою ядерну програму і через свою доволі ізоляціоністську політику. Його ресурси проти ресурсів НАТО та інших країн, які допомагають Україні, є незіставними. Так, кожен предмет зброї є важливим на полі бою. Однак в України є кількісна і якісна перевага у цьому плані.

Те, що відбувається, нагадує скорше панічний пошук і зішкрябування зі світу того, що є (йдеться про зброю — ред.).

Тетяна Курманова: Тобто підтримка Ірану потрібна Москві набагато більше, ніж навпаки?

Артур Колдомасов: Так, це очевидно.

Тетяна Курманова: Найближчим часом у Тегерані буде президент Туреччини Реджеп Тайїп Ердоган. Як ви оцінюєте його можливу зустріч з Путіним? Про що вони можуть говорити?

Артур Колдомасов: У пана Ердогана у цій ситуації своя гра. Тому дуже наївно очікувати від нього переходу на чийсь конкретний бік. Він цю ситуацію самостійно використовує на свою користь. Ердоган допомагає якійсь зі сторін, якщо це вигідно його політиці, і його особі, а не Туреччині загалом. Відповідно, ці можливі зустрічі у Тегерані мають дати нам привід замислитися, яким чином ми маємо будувати відносини з Туреччиною.

Думати, чи мають ці зустрічі прагматичний характер, чи вони свідчать про щось інше, чи ми тверезо оцінюємо кроки Туреччини у цьому конфлікті. Так, можна бути медіатором. Туреччина пробує представити себе головним актором у цій ролі. Однак роль модератора і полягає у тому, що він не залучається у конфлікт, не грає у цю дивну гру, яку ми бачимо зараз від Туреччини.

Повністю розмову слухайте у доданому аудіофайлі

При передруку матеріалів з сайту hromadske.radio обов’язково розміщувати гіперпосилання на матеріал та вказувати повну назву ЗМІ — «Громадське радіо». Посилання та назва мають бути розміщені не нижче другого абзацу тексту

Підтримуйте Громадське радіо на Patreon, а також встановлюйте наш додаток:

якщо у вас Android

якщо у вас iOS