Михайлина Скорик-Шкарівська: У Бучі понад 75% руйнувань. Це 300 будинків, із них 10 — багатоквартирні. Це те, що не підпадає під відбудову. Проблема житла стоїть гостро. З одного боку люди мають повернутися та допомогти в запуску інфраструктури, а з іншого — якщо житло зруйноване, то повертатися просто немає куди.
Зараз ми з партнерами, які надають нам допомогу, відпрацьовуємо монтаж модульного містечка. Наприкінці травня — на початку червня ми плануємо відкривати це модульне містечко. Там буде житло для тих, хто втратив домівки через війну. Звісно запити у людей різні. Наприклад, спочатку нам прийшли шатра. Це літні варіанти, але в них можна провести комунікації. Всі сказали: «Ніхто в них жити не буде». Але з’явилася перша людина, яку цей варіант влаштував. Так ми встановили перший шатер на подвір’ї зруйнованого дома. Потім запитів на цей варіант побільшало. Є ще інші приклади. Наприклад, контейнерні літні будинки або тимчасово проживати на території санаторію. Тож ми маємо, як мінімум, 4 напрямки, по яким працюємо. І на кожний із них запити є.
Менш ніж 2 місяці тому Буча була мертвим містом. Без світла, води, тепла, зв’язку. Комунікацій — нуль. Понад місяць ми відновлювали все це. І це досить швидко, якщо уявити ступінь пошкоджень. Наразі на 95% відновлено водопостачання. Газ, світло вже є. Величезну допомогу нам надали волонтери. Без них було б набагато складніше зробити все це в такі терміни.
Зараз у Бучі працюють комісії, які фіксують руйнування, роблять «дефектні акти». Без них неможливо отримати компенсацію. Наразі зробили майже половину. Це величезний і дуже важливий шмат роботи. Після того, як ми маємо вже зафіксовані руйнування, починаємо говорити з донорами. Розуміємо, що до осені ми маємо суттєво покращити ситуацію. Всі ми працюємо максимально багато. Настільки, наскільки можемо фізично. Ми все ще потребуємо волонтерів.
Без зовнішньої допомоги та довгострокової підтримки впоратися малореально. Тому ми активно ведемо переговори. Проблем більше, ніж можливості їх вирішення. Тому ми дуже раді волонтерам.
Михайлина Скорик-Шкарівська: В Київські області за час окупації вбито 1200 осіб. Кожен третій з цієї кількості був вбитий в Бучі. Це велика кількість тіл, які з одного боку, мають пройти експертизу та бути відданими родичам. З іншого боку, кожний загиблий — це злочин росії проти України, і він має бути зафіксований. Невпізнаних тіл десятки. Зараз ми чекаємо на результати ДНК-експертизи. після цього ми зробимо масове поховання. На жаль, зробити це швидше неможливо. Тому що йдеться про більше, ніж 400 поховань. Наша система не була готова до такої кількості.
Читайте також: Помирала з голоду в окупації у Бучі: видатна художниця-шістдесятниця Любов Панченко померла у лікарні
Повністю розмову слухайте у доданому аудіофайлі
Підтримуйте Громадське радіо на Patreon, а також встановлюйте наш додаток:
якщо у вас Android
якщо у вас iOS