Мета росії — знищення України, особливо зараз, коли ми зруйнували її міф про армію — політологиня

Гостя — докторка політичних наук, професорка Лідія Смола.

Лідія Смола: Давайте визначимо, на чому базується перемога чи поразка у війни. Це є три стовпи: успіх армії, стратегічні рішення політичного керівництва країни і здатність економіки діяти в умовах війни.

Українська армія вже зруйнувала міф про силу російської армії, довела, що зі своїм завданням справляється належно, і може бити цю армію добре і ефективно. Це вже є очевидністю для світу.

Політичне керівництво допустило багато фатальних помилок напередодні війни, але про це ми вже будемо говорити після перемоги, бо не на часі. Але є одна помилка, яка може дорого коштувати, і про неї ми мусимо говорити. Це інформаційна політика влади і комунікація з суспільством.

До війни важливі, чутливі для суспільства теми транслювали «неважливі спікери». Якщо суспільство реагувало дуже різко негативно, то ці спікери, або очільники говорили про вирваний контекст чи суб’єктивну думку спікера. Ми зараз бачимо схоже використання. Виходить особа, не уповноважена законом, і починає говорити про речі, які визначають долю країни. В контексті НАТО.

В умовах воєнного стану зміни до Конституції заборонені. Я вже не буду згадувати 1-у частину статті 157 Конституції України про те, що забороняється порушувати територіальну цілісність країни. Якісь там території віддавати, гіпотетично змінювати — заборонено. Будь-які дії влади, коли цих спікерів кидають подивитися, як суспільство відреагує, не посилюють довіру…

• В стратегічних рішеннях політичного керівництва в нас немає таких перемог, як в армії.

Чого не вистачає в діях — те, що керівництво повинно було би оголосити стратегію наших дій у війні. Не просто говорити про допомогу бізнесу, чи вимушеним переселенцям. Велику частину на себе з того, що мала би взяти держава, взяли волонтери.

Ми повинні говорити про мілітаризацію економіки. Ми розбили міф про воєнну міць росії, а зараз ми повинні докласти всі зусилля, щоб розбити міф про її економічну міць.

Чомусь в обговоренні можливих перемовин (ми не чуємо цього від очільників держави, чи експертного середовища) не враховується один надважливий психологічний нюанс. Захід виходить з раціональних позицій: якнайшвидше закінчити війну, зробивши взаємні поступки, і далі заробляти гроші. Їх лякає Росія, яка іде далі. Хочеться, щоб вона зупинилася в нас за наші інтереси.

Але позиція росії інша. Вона виходить з позиції політичної волі, яка не має меж. А це зовсім інша позиція. Для реалізації цієї політичної волі вона готова заплатити будь-яку ціну. Будь-які перемовини зараз з росією — це лише спроба використати час для відновлення сил. Я маю велике сподівання, що президент це розуміє. Бо його бажання сісти за стіл перемовин з путіним, щоб йому висловити аргументи — це вже програшна позиція.

• Неможливо вести перемовини з людиною, яка виходить з позиції політичної волі, а не раціональності. Тому розмова про перемовини — це час на відновлення. Росія — не цивілізована країна. Це є державне утворення, яке створене на засадах КГБшної ідеології.

Усі розмови про позаблоковий статус України, про відмову від НАТО, про денацифікацію — це лише інструменти деконсолідації українського суспільства.

Повністю програму слухайте в аудіофайлі