Наївності стосовно Росії в європейських політиків стало менше — Андреас Умланд

Гість — кандидат історичних та політичних наук, аналітик Стокгольмського центру Східноєвропейських досліджень Андреас Умланд.

Починаємо обговорення з новини про те, що Європарламент підтримав резолюцію про визнання Росії державою-спонсором тероризму.

Андреас Умланд: Європейський парламент — офіційний орган ЄС, він має певне значення для Євросоюзу. Така резолюція має велике значення і може мати певні наслідки.

• Зараз буде питання, чи може ЄС ще мати дипломатичні стосунки з ЄС.

У Європарламенті ми бачимо дуже прогресивні резолюції — проти Росії та на підтримку України.

Наївності стосовно Росії у європейських політиків і у німецьких стало менше. Краще пізно, ніж ніколи. Зараз тут ще питання, наскільки рішучими будуть дії Європейського Союзу та національних держав. Для підтримки України та санкціонування Росії. Це ж проблема.

• Тому що зараз мало хто має ілюзії стосовно Путіна, але є така дуже напружена дискусія про те, що в національних інтересах Німеччини чи ЄС. Чи дійсно така рішуча військова підтримка потрібна?

На жаль, ця дискусія продовжується, вже про інші питання, але про ті самі політичні рішення: стосовно нових санкцій чи постачання тяжкої зброї для України.

---

Читайте також: «Риторика Путіна нагадує риторику Гітлера аж до плагіату» — Тімоті Снайдер (частина перша) 

---

Про суспільні настрої в Німеччині

• Ця м’яка сила, яка колись була у Росії, майже повністю втрачена.

Ще є екстремістські радикальні політики, які ще говорять, що США винні в цій війні, таке ще є, але в будь-якому випадку Росія втратила свої позиції.

Журналістика в Німеччині хороша, більш-менш адекватна. Іноді там, коли якісь гібридні акції Росія проводить, то формулювання журналістів занадто обережні, якщо вони ще не знають точно, що там сталося, але в цілому журналістика працює добре.

• Люди бояться Путіна, бояться Третьої світової, ядерної зброї, не хочуть, щоби їхні країни стали теж частиною цієї війни. Російське керівництво знає це і цим користується.

Тому ми знову маємо якусь дискусію про військову підтримку України.

Чи це вже початок Третьої світової?

У якомусь сенсі це можна так назвати, але все ж це поки що це дві країни. Росію підтримує Іран, Білорусь, мабуть, ще Північна Корея. І Україну підтримують західні країни (і не тільки західні). Принаймні в Німеччині це Третьою світовою не вважають. І не розуміють, які це може мати наслідки для світової системи безпеки.

Що проблема тут в тому, що Росія постійний член Ради Безпеки ООН, або що Росія офіційно ядерна держава. Під договором про нерозповсюдження ядерної зброї. Міжнародні угоди, міжнародні організації втрачають своє значення. І це дестабілізує весь світ. Не тільки Європу. Цього розуміння широкого, на жаль, ще немає.

• Те, що зараз відбувається з Україною — має велике значення. Це ілюстрація того, що міжнародне право не працює. Якщо у тебе є ядерна зброя, ти можеш місяцями займатися терором сусідньої країни. Це може мати деструктивні наслідки.

Кожен день, який продовжується цей терор в Україні, це велика проблема не лише для українців, а зрештою і для інших країн. Але, на жаль, такого розуміння поки що немає.

Інколи треба говорити про інтереси інших країн. Чому для них це важливо. Це не просто питання солідарності, емпатії, співпереживання, а й власних інтересів цих країн. Щоб війна закінчилася перемогою України, а не перемогою агресора.

---

Читайте також: Ми уявляємо Путіна сильним, але він — старий, переляканий кагебіст — психіатр 

---

Повністю розмову слухайте у доданому аудіофайлі

При передруку матеріалів з сайту hromadske.radio обов’язково розміщувати гіперпосилання на матеріал та вказувати повну назву ЗМІ — «Громадське радіо». Посилання та назва мають бути розміщені не нижче другого абзацу тексту

---

Підтримуйте Громадське радіо на Patreon, а також встановлюйте наш додаток:

якщо у вас Android

якщо у вас iOS