Потрібні політична воля і консенсус, щоб втілити медреформу після закінчення війни — Павло Ковтонюк

Гість — співзасновник Українського центру охорони здоровʼя, заступник міністерки охорони здоровʼя (2016-2019) Павло Ковтонюк. Говоримо про написане в документі «Україна після перемоги. Бачення України 2030».

Павло Ковтонюк: Та програма, яку наша команда зреалізувала в Законі «Про медичну реформу» в 2017 році, дуже би пасувала до післявоєнного відновлення. Насправді та система, яку ми почали будувати, вперше була застосована у Великій Британії під час Другої світової війни і була реалізована після неї.

Це така повоєнна ідея системи, яка базується на тому, що медицина побудована особливим чином. Щоби люди, які опиняються в країні після війни, не думали про те, як їм накопичити гроші на лікування себе і своїх рідних. Як їм вижити в ситуації, коли їхні рідні потребують лікування. З цим в Україні величезні проблеми були, і далі частково залишаються.

Система покликана на те, щоби був у нас гарантований обсяг медичної допомоги, який ми точно знаємо, що покриваємо зі своїх податків. І ми не платимо за нього, все що нам необхідно, коли ми потрапляємо до лікарні чи сімейного лікаря, ми отримуємо. Все, що поза цим гарантованим державою пакетом — ми можемо платити самостійно. Або докупити якесь приватне страхування.

Зараз потрібний величезний обсяг роботи, щоб її добудовувати. Бо якраз перед вторгненням почався активний процес побудови цієї системи на рівні лікарень, вторинної допомоги.

  • Результатів ще ми ніяких не відчули, бо робота тільки почалася і її треба активно продовжувати.

У тому, що ми пропонуємо зараз, не вигадані ніякі велосипед чи колесо. Є програма дій, яка була відома і до широкомасштабного вторгнення.

Просто треба мати доволі багато політичної волі і консенсусу, щоб її втілити. Бо там є доволі жорсткі речі. Ну, наприклад, що нам заважало мати можливість оплатити раніше необхідні людині медпослуги і ліки, коли вона потрапляє в лікарню? Багато хто з нас думав: «Мало грошей в бюджеті». Не зовсім так.

  • Так, фінансування на програму медичних гарантій треба збільшити, і ми знаємо цю цифру, якою вона має бути: це приблизно 5% від нашого ВВП.

І уряд повинен рухатися в той бік. Але цього мало.

Тому що дотепер система, знову-таки, потребувала витрачання цих грошей на отримання величезних кількостей несучасних, неефективних, ненормально працюючих медичних закладів і мереж цих закладів.


Читайте також: Наскільки правдиві вислови політиків про «знищення безкоштовної медицини»? Результати фактчекінгу


Повністю розмову слухайте у доданому аудіофайлі

При передруку матеріалів з сайту hromadske.radio обов’язково розміщувати гіперпосилання на матеріал та вказувати повну назву ЗМІ — «Громадське радіо». Посилання та назва мають бути розміщені не нижче другого абзацу тексту

Підтримуйте Громадське радіо на Patreon, а також встановлюйте наш додаток:

якщо у вас Android

якщо у вас iOS

0

Може бути цікаво