facebook
--:--
--:--
Ввімкнути звук
Прямий ефiр
Аудіоновини

Про «Мінськ-3» говорили з літа 2015 року — Безсмертний 

Для чого Україні Мінські домовленості та Тристороння контактна група? 

Про «Мінськ-3» говорили з літа 2015 року — Безсмертний 
Слухати на подкаст-платформах
Як слухати Громадське радіо
1x
--:--
--:--
Орієнтовний час читання: 2 хвилин

Президент Володимир Зеленський 1 вересня скасував дію закону 2019 року, а не 2014. Говорили про це з українським політиком, кандидатом політичних наук, учасником Тристоронньої контактної групи у 2015—2016, 2019 роках Романом Безсмертним.

Роман Безсмертний: Представники України, Німеччини, Франції, Росії під час першої зустрічі у Нормандії узгодили, що нормандська четвірка формуватиме задачі, відповіді на ключові речі, а ТКГ вироблятиме інструменти реалізації завдань. У ТКГ створили підгрупи, які мали б розробляти технології за 4 напрямками.

Однак, ні «Норманді», ні ТКГ, ні підгрупи війну зупинити не змогли, бо силу перемогти може лише сила. Ці утворення потрібні були Україні, щоб отримати паузу і переформатувати систему оборони, підготуватися до війни. Ворог застосовував принцип незаконної війни, те, що у науково-популярній літературі називають «гібридна війна».

Україна добилася потрібної паузи. З весни 2015 року активність бойових дій почала спадати, використовувалася лише періодично для підсилення тиску на дипломатичний корпус, політикум. Росіяни мріяли реалізувати свої надії за допомогою комбінованих механізмів силового тиску на фронті, інформаційно-психологічного тиску у тилу та впливу за столом переговорів. Росія не досягла своєї мети: дипломатичним способом загарбати Україну.


Читайте також: До 2019 року діяльність Тристоронньої контактної групи не була нормативно врегульована — Безсмертний


 «Норманді» та ТКГ випустили важливі питання»

Роман Безсмертний: «Норманді» та ТКГ вирішували далеко не ключові питання у ході війни, вони зосередилися на одній точці. Натомість випустили важливі питання:

  • інформаційно-психологічної війни;
  • енергетичної війни;
  • економічної війни.

Про «Мінськ-3» говорили з літа 2015 року. Уже навесні 2015-го стало зрозуміло, що з 14 пунктів «Мінська», які чомусь виділялися та відривалися від попередніх документів, можна було виконати лише одне: «утворити підгрупи». Однак далі розмов, справа не пішла, усіх влаштовувала ситуація. У 2017 році вона стала хиткою. Її надломив результат виборів у США та зустріч у Гельсінкі Путіна з Трампом.

З кінця 2018 року ситуація набрала іншого характеру. Пєсков тоді сказав, що «не бачить можливості зустрічатися», а Путін — що «до зміни політичного керівництва не буде жодних перемовин». Стало зрозуміло, що Кремль загострює ситуацію. У 2019 році позиція Москви змінилася кардинально. Вона стала нетерпимою, різкою, алогічною у поведінці, руйнувала діалог з Україною та Європою.


Читайте також: Байден попередив, щоб українське керівництво не пішло на «Мінськ-3» — Лідія Смола


Повністю розмову слухайте у доданому аудіофайлі

При передруку матеріалів з сайту hromadske.radio обов’язково розміщувати гіперпосилання на матеріал та вказувати повну назву ЗМІ — «Громадське радіо». Посилання та назва мають бути розміщені не нижче другого абзацу тексту


Підтримуйте Громадське радіо на Patreon, а також встановлюйте наш додаток:

якщо у вас Android

якщо у вас iOS

Поділитися

Може бути цікаво

Сумська громада увійшла в зону можливих бойових дій: що це означає для жителів

Сумська громада увійшла в зону можливих бойових дій: що це означає для жителів

Як хокеїсти з українським походженням підкорювали НХЛ: розповідає режисер фільму «ЮКІ»

Як хокеїсти з українським походженням підкорювали НХЛ: розповідає режисер фільму «ЮКІ»

Навчання управлінців для деокупованих територій: 80% кандидатів мають статус ВПО

Навчання управлінців для деокупованих територій: 80% кандидатів мають статус ВПО

Зараз працівник ТЦК має бути майстром перемовин — журналістка

Зараз працівник ТЦК має бути майстром перемовин — журналістка