Росіяни хочуть нашої реакції і втішаються своєю безкарністю — Лариса Волошина про теракт в Оленівці

Гостя — журналістка, психотерапевтка Лариса Волошина.

Лариса Волошина: Три дні поспіль — суцільний жах. Це все — події інформаційної терористичної атаки, якій росіяни піддають українців. Сьогодні зранку вже оприлюднені списки тих, хто загинув, і тих, хто поранені в Оленівці. І це, знову-таки, зробили росіяни.

Повідомлення родичів — це дуже делікатний процес. Публічно ніколи не відбувається інформація про загиблих, доки про це не дізнаються родичі. Ми бачимо, що росіяни, і їхня офіційна сторона, продовжують тиснути на друзів і близьких тих, хто загинув, чи був поранений.

• Тому це терористичний акт. Він створюється для того, щоб ввести людей в певний інформаційний стан і змусити їх тиснути на представників влади для прийняття того рішення, яке потрібно терористу. У цьому випадку питання, чому вони це роблять — теж частина цього терористичного акту.

Тому що хаос сам по собі, невмотивоване насилля — лякає ще більше. Ми звикли жити в світі логіки, де кожний наслідок має свою причину. У такому випадку невмотивоване зло повністю ламає цю схему. Ми не розуміємо, як нам бути, як себе поводити, щоби інша сторона якимось чином увійшла з нами в конструктивну комунікацію.

Задаватися питанням, чому вони це роблять — не конструктивно. Це означає постати перед відповіддю: «Тому що це зло, це неможливо прибрати, це щось таке трансцендентне, що за межами нашого впливу. Насправді це не так. Ми можемо на це вплинути і маємо на це впливати».

Читайте також: Намагання роздмухати конфлікт між Залужним і Зеленським — це точно робота на Росію — журналістка Лариса Волошина

В першу чергу ми маємо впливати на свій власний емоційний стан, який бомбардують подібними маніпуляціями і жахіттями.

• Якщо ми не будемо реагувати на маніпуляції терориста, в нього не буде причини створювати терористичні акти.

Я спостерігаю доволі тривожне явище: мені траплялося багато повідомлень від умовно спеціалістів, які починали пояснювати здатність чинити тортури (як то на тій жахливій плівці, де катували українського полоненого), що, мовляв, ті, хто роблять такі речі, зазнали якихось катувань в дитинстві, в них було нещасне дитинство, можливо, насилля, а давайте їх пожаліємо…

• Доросла людина, на відміну від дитини, є в межах своєї компетенції, і відповідає за те, що вона робить.

Що ми можемо зробити

Розповсюдження інформації про терориста — це частина терористичного акту. Він насправді здійснює зло тільки для того, щоб досягти інформаційного розголосу. Тому не треба інформаційно розголошувати це все, повторювати ці картинки. Тому що це лише травмує інших людей.

Ми маємо розуміти: вони хочуть нашої реакції, вони хочуть нашого розголосу. І вони втішаються своєю безкарністю.

• Тому треба вимагати покарання на системному рівні і робити так, щоби їхні публічні акти агресії не досягали цілей.

Можна сказати про те, що сталося, можна надати матеріали про те, що сталося міжнародним організаціям. Але завантажувати суспільний інформаційний простір жахіттям, після якого пів країни ридає, пів країни відчуває жах і знесилення… Ну, пробачте, але це робота на окупанта.

Читайте також: Молодших жінок та дівчат роздягали, старших — опитували: маріупольчанка про фільтраційний табір росіян

Повністю розмову слухайте у доданому аудіофайлі

При передруку матеріалів з сайту hromadske.radio обов’язково розміщувати гіперпосилання на матеріал та вказувати повну назву ЗМІ — «Громадське радіо». Посилання та назва мають бути розміщені не нижче другого абзацу тексту

Підтримуйте Громадське радіо на Patreon, а також встановлюйте наш додаток:

якщо у вас Android

якщо у вас iOS