Стамбульська конвенція не змінить усе відзавтра — Лариса Кобелянська

Верховна рада підтримала ратифікацію Стамбульської конвенції. Хто і чому не давав зробити цього раніше?

Лариса Кобелянська: Сьогодні знаменний день. Я вважаю його історичним. Такі події відбуваються не часто. Рада Європи не приймає важливих конвенцій щодня. До ратифікації Україна йшла довгих 11 років.

Чому конвенцію ратифікували так довго?

Лариса Кобелянська: Треба сказати, що конвенцію було підписано у 2011 році. В той час росія вже почала гібридні форми війни проти України. Росія використовувала всі можливі засоби для дискредитації будь-яких європейських цінностей в країнах минулого радянського союзу.

Стамбульська конвенція містить термін «гендер». З 2005 року українське законодавство вже містило цей термін і користувалося ним для визначення соціальних ролей чоловіків і жінок. Для того, аби підкреслити їх рівноправність, рівноцінність. В Україні не було жодного питання до цього терміну, поки не з’явився запоребріковський «русский мир», і не почав активно спекулювати цими поняттями. Для людей малоосвічених це виглядало дуже небезпечно. «Це ж зазіхання на вічні цінності, традиційну сім’ю та шлюб». Нічого подібного конвенція, звісно, у своєму сенсі не має.

• З ратифікацією Стамбульської конвенції була пов’язана активна спрямованість України до Євросоюзу.

Що зміниться?

Лариса Кобелянська: Я б хотіла застерегти проти ейфорії. Сьогодні проголосували — завтра все змінилося — так не буде. Процес імплементації — досить довгий, на роки. Але в будь-якому випадку він наближатиме Україну до цивілізованого, визнаного світом, стандарту надання жінкам допомоги, якщо вони постраждали від насильства, якщо щодо них здійснюється дискримінація. Це дуже важливо. Особливо для нас зараз. Бо ми в стані війни. Сексуальних злочинів коїться надзвичайно багато. І не тільки на території України. Скільки наших жінок виїхало. Тепер Україна матиме всі права захищати своїх громадянок і за кордоном відповідно до міжнародних стандартів.

Читайте також: «Українська традиція — захищена жінка»: чому важливо ратифікувати Стамбульську конвенцію?

Україна вже зробила якісні зміни в тих національних документах, які відкривають можливість для якіснішого забезпечення прав жінок. Але це не все. Існує небезпека в процесі імплементації цих документів як неможливість реалізації під час війни.

• Досвід України зараз для багатьох країн є величезним уроком того, як країна має дбати про забезпечення прав людини: і в умовах миру, і в умовах війни.

За певною мірою, лише в умовах війни нашій країні вдалося ратифікувати цю конвенцію ще через те, що для багатьох людей зрозумілим стала спекулятивність тих аргументів, які використовувалися противниками ратифікації. Стало очевидно те, що це наративи росії. Звісно, сьогодні жодна людина, що поважає себе, не буде підтримувати російські наративи в Україні.

Це величезна перемога громадянського суспільства. Прикро, що це відбулося під час війни. Але я впевнена, що результати, яких наша країна зможе досягти завдяки інструменту Стамбульської конвенції, будуть працювати на користь всіх громадян України.

Читайте також: «Цінності допоможуть вижити й відновитися»: історія психолога, що пережив окупацію

Повністю розмову слухайте у доданому аудіофайлі

Підтримуйте Громадське радіо на Patreon, а також встановлюйте наш додаток:

якщо у вас Android

якщо у вас iOS