facebook
--:--
--:--
Ввімкнути звук
Прямий ефiр
Аудіоновини

Найважливіше — перемогти у війні, і щоб жертви не просто були не марні, а щоб вони були в ім’я нової України — Лідія Смола

Розмова про «емоційні гойдалки», як національний український спорт та сучасні наративи.

Найважливіше — перемогти у війні, і щоб жертви не просто були не марні, а щоб вони були в ім’я нової України — Лідія Смола
Слухати на подкаст-платформах
Як слухати Громадське радіо
1x
Прослухати
--:--
--:--

Гостя — докторка політичних наук, професорка Лідія Смола.

Лідія Смола: Емоційні гойдалки є національним українським спортом. Бідкання і зрадофільство — це історично сформована мімікрія нашого войовничого народу. Часом емоційні гойдалки шкодять нам. Понад 2 місяці тому міністр культури та інформполітики Олександр Ткаченко стверджував, що російські наративи повністю зламалися в Україні й ворог перейшов виключно до стадії захоплення та знищення території. Він або кривив душею, або не розумів природи наративів.

Людська психіка здатна інтегрувати, сприймати жахіття війни, страждання певні втрати через історії, де проявляються наші здібності, цінності. Так було споконвіку. Наратив, історія — це певний світогляд, логічно розказана історія, яка дає людині найважливіше — логіку впорядкування навколишнього світу.


Читайте також: Рф — це бідна країна з населенням, яке спивається і ризикує життям, щоб вкрасти чайник — Смола


На початку у нас були правильні наративи: «Ми воюватимемо до останнього українця», «Свобода чи смерть». Це ключові наративи, які нам дуже допомагали. У них була історична тяглість: «Москалі — дикі мокшанці, крадуть наші пралки та не вміють користуватися туалетом», «Київ був величним містом, а москва була болотом». Це спрямовували на зовнішню і внутрішню аудиторію. Хоч стан емоційних гойдалок цілком закономірний.

Фото: Вікторія Рощина/ Громадське радіо

Був і насаджуваний наратив: «Війна закінчиться за два тижні».

  • Тепер влада змінює наратив і говорить, що «ця війна — надовго». Між ними є різкий перехід, який суспільство хитнулося від великих очікувань в іншу сторону.

Росіяни уже витягнули усі можливі «інформаційні консерви»

Лідія Смола: Протягом цього тижня рф показала слабкість. Росіяни витягнули нафталінового Януковича, який використовує незрозумілі йому слова: «бачення», «тренди», «глобальне мислення». Витягнули усі можливі «інформаційні консерви».

Головною зброєю нині є семантика, наука, яка займається значенням слів і понять. Коли ми чітко прокладемо семантичний кордон, легше буде захищати наші фізичні межі.


Слухайте також: «Гумор — це добре, але він надто послабив наше сприйняття складності цієї війни» — докторка політичних наук


Нині закладено тренд конфлікту між новим політичним суб’єктом, українцем, який відстоює незалежність України та владою, яка продовжує діяти у довоєнній парадигмі. Оцей закладений тренд — далекий і матиме наслідки.

  • Люди люблять шоу. Варто пам’ятати про те, що сьогодні є багато тих, хто підтримує, завтра може бути багато тих, хто не підтримує.

І ми знову повертаємося до питання цінностей і того, що для нас найважливіше. А найважливіше для нас — перемогти у війні й щоб жертви не просто були не марні, а щоб вони були в ім’я нової України.

 Повністю розмову слухайте у доданому аудіофайлі


При передруку матеріалів з сайту hromadske.radio обов’язково розміщувати гіперпосилання на матеріал та вказувати повну назву ЗМІ — «Громадське радіо». Посилання та назва мають бути розміщені не нижче другого абзацу тексту

Підтримуйте Громадське радіо на Patreon, а також встановлюйте наш додаток:

якщо у вас Android

якщо у вас iOS

Поділитися

Може бути цікаво

Бронювання працівників критичних підприємств штучно блокують — посадовець Спілки українських підприємців

Бронювання працівників критичних підприємств штучно блокують — посадовець Спілки українських підприємців

У нас штраф за домашнє насильство часто може сплачувати сама потерпіла — суддя

У нас штраф за домашнє насильство часто може сплачувати сама потерпіла — суддя

«Його будівництво було нахабним експериментом»: архітектор про Держпром у Харкові

«Його будівництво було нахабним експериментом»: архітектор про Держпром у Харкові