Сценічний та автентичний образи України: у чому різниця?
Чому важливо пізнавати українську автентику, які джерела можуть у цьому допомогти? Розповіла Софія Безверха, популяризаторка української культури, блогерка.
Софія Безверха: Процес «шароварщини» був запущений з кінця 19 століття: спотворений образ України, псевдопатріотичний, з соняшниками, маками, салом, варениками, хатами-мазанками. Франко писав про театральні вистави, де з’являлася буфонада, перевдягання, транслювання української культури як чогось смішного, меншовартісного, хуторянського.
Сценічне спотворення справжнього образу України виплекане у радянську добу — це друга половина 20 ст. — через діяльність сільських клубів, народно-сценічних колективів. Здається, ми досі частково діємо за російською методичкою, яка намагалася перетворити багату, розмаїту, вишукану та глибоку українську культуру на набір базових символів.
Переглянути цей допис в Instagram
Де брати інформацію про автентичну українську культуру?
Софія Безверха: Орієнтуюся на праці етнографів, фольклористів, які можна знайти у відкритому доступі:
- Федір Вовк (Хведір Вовк),
- сайт «Діаспоріана»,
- проєкт «Спадок» (на YouTube),
- проєкт «Ковчег».
Також можна підписатися на сторінки музеїв. Є багато ресурсів, але вони не такі очевидні, бо те, що бачимо навкруги, не схоже на те, що показують проєкти про справжню культуру.
Читайте також: Для росіян культурна війна завжди була і залишається однією з найважливіших — Олеся Драшкаба
Повністю розмову слухайте у доданому аудіофайлі
При передруку матеріалів з сайту hromadske.radio обов’язково розміщувати гіперпосилання на матеріал та вказувати повну назву ЗМІ — «Громадське радіо». Посилання та назва мають бути розміщені не нижче другого абзацу тексту
Підтримуйте Громадське радіо на Patreon, а також встановлюйте наш додаток:
якщо у вас Android
якщо у вас iOS