Треба місяць, аби розмінувати звільнений Тростянець — міський голова

Юрій Бова: Тростянець після 30 днів окупації нарешті був звільнений (24-го березня). Ми всі стали свідками того, що побачили руїну, в яку перетворили російські окупанти красиве місто.

30 пострілів по лікарні з танків

У Тростянці знищена майже вся соціальна і адміністративна інфраструктура. Сьогодні всі будинки міської влади, ЦНАПу, інших установ фактично пограбовані. Не лишилося жодної комп’ютерної техніки, жодного кабінету, який би не був розгромлений російськими окупантами, не вибиті вікна, не зламані меблі і тому подібне.

3 роки ми віддавали багато коштів з нашого бюджету для того, щоби зробити нашу лікарню європейською і сучасною. Але, на жаль, російські солдати з 2 танків зробили по ній близько 30 вистрілів. І, фактично, зруйнували цю лікарню. Сьогодні всі абсолютно вікна вибиті, пошкоджені стіни. Є навіть наскрізні постріли.

У місті ми зараз маємо можливість включити світло завдяки генераторам, а загалом в місті вже більше ніж два тижня немає освітлення, бо всі електромережі повністю знищені, побиті, пошкоджені підстанції.

Великих втрат завдали російські окупанти нашим промисловим підприємствам.

• У нас в місті працювала одна з потужних фабрик Європи «Монделіс Україна», яка виробляла 6 тисяч тонн шоколадної продукції. Сьогодні на це підприємство без сліз не можна зайти. Фактично, пограбували склади, розгромили адмін офіси, побили лінії, на яких колись виробляли продукцію.

Можна цей перелік дуже довго перелічувати. Ворог не розбирався, знищував житло громадян, школи, садочки, лікарні, підприємства, багато іншого.

Терор проти мирного населення

Великих знущань завдали місцевому населенню. Просто вбивали, розстрілювали людей у місті. Ні за що.

Наша жителька, Ганна Самойлова, просто йшла по вулиці за хлібом, який роздавали волонтери. Її снайпер просто застрелив на вулиці, коли вона переходила дорогу. Ні за що.

• Не було у місті жодних українських солдат, не було жодної загрози, але вони просто взяли і безжально вбили.

А ще наша працівниця Олена Пендіна йшла з чоловіком в лікарню для того, щоб отримати першу медичну допомогу, о сьомій вечора. Її з чоловіком з бронетранспортера розстріляли і вона, на жаль, загинула, а чоловік зазнав тяжких поранень. І такий перелік можна продовжувати довго.

Читайте також: У деяких районах досі працюють російські снайпери. Наскільки безпечна Буча після відходу армії рф?

Сьогодні, коли місто звільнено, ми знаходимо тіла закатованих людей. Тіла, в яких на руках сліди від наручників, скотчів та іншого. Люди, які очевидно зазнали знущань, і їх видно на їхніх тілах. Бачимо багато таких свідчень. Це говорить про нелюдське ставлення російських солдат до нашого мирного населенння. Більше 10 днів вони не давали ховати людей на кладовищах. Поставили там купу розтяжок. Навіть танк загнали на кладовище, щоби люди не змогли поховати своїх загиблих родичів.

• Один з солдатів кинув гранату просто в людей, які проходили повз, і люди теж загинули.

Після звільнення Тростянця наші сапери говорять, що, щоби повністю зняти всі міни, всі боєзапаси вивезти, треба близько місяця працювати. Для того, щоб убезпечити мирне населення від підірвання на боєприпасах рф.

Повністю програму слухайте в аудіофайлі

Слідкуйте за найоперативнішими оновленнями у Twitter Громадського радіо

Також підписуйтеся на наш Telegram-канал Новини від Громадського радіо

Підтримуйте Громадське радіо на Patreon, а також встановлюйте наш додаток:

якщо у вас Android

якщо у вас iOS