Туреччина вбачає зернову угоду першим кроком до мирних перемовин між Україною та Росією — Габер

1 серпня з порту Одеси у море вийшов перший суховантаж. Судно «RAZONI» під прапором Сьєрра-Леоне завантажений понад 26 тисячами тон кукурудзи рухається в напрямку порту Стамбула, Туреччина.

Ведучі

Тетяна Трощинська

Гостi

Євгенія Габер

Туреччина вбачає зернову угоду першим кроком до мирних перемовин між Україною та Росією — Габер
https://media.blubrry.com/hromadska_hvylya/static.hromadske.radio/2022/08/hr_marafon_v-2022-08-01_gaber1.mp3
https://media.blubrry.com/hromadska_hvylya/static.hromadske.radio/2022/08/hr_marafon_v-2022-08-01_gaber1.mp3
Туреччина вбачає зернову угоду першим кроком до мирних перемовин між Україною та Росією — Габер
0:00
/
0:00

Цей вихід судна є першим і тестовим для перевірки коридору, зв’язку та інших процедур. Військово-Морські Сили ЗС України заявили, що за результатам цього виходу будуть прийматися відповідні рішення.

Гостя — старша аналітикиня Центру досліджень сучасної Туреччини Карлтонського університету Євгенія Габер.

Євгенія Габер: Для Туреччини ця історія не тільки про зерно. Є моменти, які треба відокремлювати: відновлення нормального експорту, забезпечення Африки та Близького сходу необхідними продовольчими товарами, уникнення продовольчої кризи, яка може призвести до більш серйозних наслідків. Туреччина позиціює себе країною, яка фактично забезпечує гуманітарну безпеку для великої частини світу.

Є й інший аспект — Туреччина вбачає зернову угоду як перший крок до мирної угоди між Україною та Росією. Вона завжди закликала до миру та переговорів. З першого дня війни. Але жодна спроба не закінчилася успіхом. Те, що відбувається зараз, подається Туреччиною під соусом того, що «ми сподіваємось, що це буде першою цеглинкою в фундамент як мінімум припинення війни, як максимум мирної угоди між Україною та РФ».


Читайте також: Ця домовленість з Росією була взагалі не про зерно: Марія Золкіна про перемовини в Стамбулі


Російські меседжі через Туреччину

Євгенія Габер: Очевидно, що Росії зараз потрібно перепочити. Враховуючи те, які втрати вони несуть. Ердоган залишається тим партнером, через якого Росія може частково доносити свої меседжі світу. Під час зернової угоди ми чули від турецької сторони меседжі про те, що потрібно послаблювати санкції проти Росії, відновлювати постачання російських добрив і збіжжя на міжнародні ринки. Туреччина зацікавлена в тому, щоб мир якнайшвидше відновився, тому що їй потрібний нормальний туристичний сезон і постачання агропродукції. У цьому її інтереси збігаються з російськими.

З іншого боку, не можна сказати, що Ердоган зацікавлений в посиленні позицій Росії через невигідну для України угоду. Я сподіваюся, в Анкарі є розуміння того, що це прямо суперечить інтересам самої Туреччини. Зараз важко робити тверезі висновки. Треба розуміти, що зараз країна напередодні виборів. Усі зовнішньополітичні заяви сприймаються крізь призму внутрішньої політики. Очевидно, що Росія — конкурент Туреччини. Вона — загроза для національної безпеки Туреччини. Але, на жаль, в деяких моментах я не бачу достатньо чіткої та жорсткої позиції офіційної Анкари. Наприклад, щодо воєнних злочинів Росії.

«Ми дивимось на Путіна та Зеленського як на друзів, а не ворогів»

Євгенія Габер: Ці слова Ердогана цинічні не просто для дипломатії, а й з морально-етичної точки зору. Не можна ставити на один щабель президента демократичної країни, яка бореться за свою свободу та незалежність, та воєнного злочинця, який очолює країну-терориста. Тут вже навіть не про дипломатію.

Байрактари для Росії

Євгенія Габер: Байрактари — це не тільки про обороноспроможність нашої армії. Це про символ турецької підтримки українського народу. Байрактари для нас — це важливий напрямок стратегічного партнерства вже досить тривалий час. Можливість існування такої самої дружби між Туреччиною та Росією викликає справедливе обурення у всіх українців. Зараз буде хвиля про те, що нас зрадили. Тому це відповідає інтересам Росії.

Перший доконаний факт, який не викликає жодних сумнівів — це інформаційно-психологічні операції Росії. Другий момент — постачання або продаж байрактарів в Росію — це не про любов чи нелюбов до України. Це про національну безпеку самої Туреччини. Вона не буде своїми руками посилювати оборону Росії. Третій момент — безумовно, з турецької сторони теж іде дипломатична гра. Будь-які невирішені питання, в тому числі щодо можливих постачань байрактарів — це можливість для маневру і для певного дипломатичного торгу.

Чи буде постачати Туреччина байрактари Росії, на 100% ми не можемо сказати. Я б сказала, що впевнена на 90%, що ні. Але чи буде чітка позиція Туреччини щодо цього?


Читайте також: Туреччина безкоштовно передасть ЗСУ «Байрактар», на який збирали кошти у Польщі


Повністю розмову слухайте у доданому аудіофайлі

Підтримуйте Громадське радіо на Patreon, а також встановлюйте наш додаток:

якщо у вас Android

якщо у вас iOS