Тих, хто «голосував» проти, затримували — правозахисниця про псевдореферендум

Ми розпитали у виконавчої директорки Східної правозахисної групи Віри Ястребової.

З 23 по 27 вересня окупаційні «влади» у супроводі російських військових проводили на окупованих територіях Донеччини, Луганщини, Херсонщини і Запоріжжя так звані «референдуми». Проводилися вони у різний спосіб — від палаток на ринках до візитів у приватні оселі зі скриньками

Чи можна було на «референдумі» «проголосувати»проти без наслідків?

Віра Ястребова: Перед початком цього псевдореферендуму було дуже багато звернень як від людей з непідконтрольних територій, так і від їх родичів на підконтрольній території щодо правових наслідків цієї участі в «референдумі». Люди не бажають підпасти під кримінальну відповідальність. Тому консультувалися, яким чином уникнути участі в цьому.

Вдалося уникнути тим, хто просто не виходив протягом цих днів на вулицю, люди завчасно запасалися продуктами харчування і уникали спілкування з будь-ким, якщо це було можливо.

Особи, які проводили «голосування», ходили по дворах, стукали в двері, як правило, з ними перебувала особа зі зброєю, і, оскільки про жодну таємницю «голосування» не йдеться, то тих, хто відмовлявся брати участь або ставили «проти», одразу затримували. Ці факти затримання є, і, на жаль, не всіх повернули, не всі вийшли на зв’язок з рідними та близькими після таких відмов.

Проведення «голосування» на левовій частині окупованої території проводилося шляхом пересування мобільних груп, які ходили від двору до двору з прозорою скринькою у супроводі озброєної людини. Демонструвався бюлетень і там неможливо було зробити якусь відмітку ту, яка не відповідає сподіванням тих, хто це проводив.

Читайте також: Анексія українських територій Росією може зайняти 12 днів — ЗМІ РФ

Чи нестимуть відповідальність учасники псевдореферендуму?

Віра Ястребова: Це непросте питання. Органи досудового розслідування будуть проводити відповідні слідчі заходи перед притягненням особи до відповідальності за державну зраду. Я можу сказати, що нашими правоохоронними органами залучаються правозахисники, тому можна буде довести свою невинуватість, якщо ця невинуватість є по факту.

Як правозахисник, я вважаю, що якщо був факт, що люди під примусом вчиняли це правопорушення, то потрібно розбиратися, за яких підстав це робилося, хто яку посаду обіймав при окупаційних адміністраціях. Все це має бути виважено, доведено, і у нас є для цього всі інструменти.

Що стосується взагалі позиції, то вона неоднозначна. Одні експерти заявляють, що потрібно всіх притягати до кримінальної відповідальності, але я так не вважаю. Тому що багато людей, які були позбавлені фізично можливості виїхати, і залишилися в заручниках, а окупант їх примушував до участі, і альтернативного шляху вони не мали, окрім як потрапити у разі відмови на підвали.

Якщо уважно прочитати 111 статтю ККУ, то там є таке поняття, як «у тому числі участь». Як це розглядати? Якщо ти ставиш «галочку» — це участь чи це не участь? Як юрист, як б сказала, що це участь, але якщо ми будемо комплексно розглядати підхід кримінально-процесуального законодавства, то у нас є вичерпний перелік, коли людина не несе відповідальності за певні події. І я вважаю, що дуже доцільно зараз підіймати це питання і не створювати підґрунтя для російської пропаганди, що Україна буде всіх саджати за участь у псевдореферендумі.

Але я вважаю, що ті мешканці на тимчасово окупованих територіях, які з радістю побігли співпрацювати з окупаційними адміністраціями і для них відкрився кар’єрний ріст, повинні отримати не просто вирок, а реальне покарання за законом і тією процедурою, яка законом передбачена.

Повну версію розмови можна прослухати у доданому звуковому файлі