Лідія Смола: Цю статтю фахівці повинні прочитати і її треба буде докласти до матеріалів міжнародного трибуналу, який засуджуватиме росію за геноцид українців, але я не вважаю, що цю статтю можна постійно поширювати, бо ця стаття нічого нового про росію для суспільства не говорить — після Бородянки, після скидання бомб на Маріупольський драматичний театр, після фактично знищення Харкова, після звірств нелюдських у Бучі. Ми не можемо про них говорити, як про звірів, тому що у звірів є логіка, а тут нелюди і їхні дії нелюдські.
Стаття ця вийшла ще у грудні минулого року, і ця стаття з відповідним аналізом фахівців повинна би була лежати у керівництва країни на столі, яке мало інтенсивно готуватися до війни. А зараз посилати цю статтю на широкий загал — це, я вважаю, підігрувати ворогу.
Бо мета її поширення зараз, повторення публікації, — це дати посил: ви якщо не здастеся, то ми вас всіх знищимо, тому краще здайтеся.
Вона навіть про певну слабкість говорить, тому що нічого нового вона нам не відкриває. Це лише повторення Батурина, хоч тоді не було інтернету.
Я собі дозволю страшну цитату Гітлера, він у 1934 році, сказав, що «газета — це спосіб популяризації самоосвіти». Ця стаття у минулому році — це не стільки ідейне виправдання звірств, а це інструкція нелюдської країни з нелюдським керівництвом.
Повертаючись до того, хто її написав (Тімофєй Сєргєйцев — ред.), політтехнолога, — це злочинець.
Політтехнологи роблять що? Вони створюють тло, вигідне для політиків. Сєргєйцев працював ще 1999 року на виборах Кучми (і у 2009 р. у штабі Арсенія Яценюка — ред.). І Сєргєйцева вважають ідеологом постера про поділ України на три сорти — в часи Януковича. І намагання різні частини України продемонструвати як антагоністів — це справа рук Сєргєйцева.
У статті під заголовком «Що росія повинна зробити з Україною» Тімофєя Сєргєйцева йдеться про те, що росія має «провести тотальну люстрацію» в Україні, «подальшу денацифікацію», яка полягає «у перевихованні, яке досягається ідеологічними репресіями (придушенням) нацистських установок та жорсткою цензурою: не лише у політичній сфері, але обов’язково також у сфері культури та освіти».
Далі: путінсько-російські ідеологи мріють про те, що «денацифікація неминуче буде й деукраїнізацією — відмовою від розпочатого ще радянською владою масштабного штучного роздмухування етнічного компонента самоідентифікації населення територій історичних малоросії та новоросії».
Більше того, Тімофєй Сєргєйцев придумав термін «дебандеризація», але він пише, що її самої «буде недостатньо для денацифікації — бандерівський елемент є лише виконавцем і ширмою, маскуванням для європейського проєкту нацистської України, тому денацифікація України — це її неминуча деєвропеїзація».
Лідія Смола: У статті, крім розкладу на пункти, як нас потрібно знищувати, прослідковується один важливий момент.
Ще років 10 тому я з групою аналітиків писала для Chatham house один документ щодо перспектив росії, який пояснює, чим зумовлене бажання «деукраїнізації» — розчинення українців у масі русского міра. Аналізуючи відкриті джерела, я і мої колеги бачили, що російські демографи говорили про депопуляцію росіян: що через 10 років 30% російської армії будуть неслов’янського походження, і це ми бачимо зараз, — це буряти, дагестанці, чеченці.
Тому потреба знищення української ідентичності і вливання українців в імперію — це ознака того, що росію і «русскій мір» нема кому будувати. Бо склад російської неонацистської імперії не має титульної нації.
Тому йде мова про знищення шкіл, навіть про знищення назви «Україна». Тобто, вони говорять, що на покоління вперед треба знищити українців тому, що самі ми вироджуємося.
Тому якщо препарувати цю статтю, то там є:
Чи пригадав цей автор: росія є колосом на глиняних ногах, — вона не має ані інтелектуальної, ні економічної потуги здійснити ці дії.
Підтримуйте Громадське радіо на Patreon, а також встановлюйте наш додаток:
якщо у вас Android
якщо у вас iOS