Підліток працює за комп'ютером/Фото ілюстративне
Дослідження редакції Громадського радіо виявило, що протягом 17–18 жовтня в Telegram поширювали повідомлення про нібито плани української влади змусити підлітків працювати на заводах через дефіцит робочої сили. Його пов’язували з демографічним спадом та мобілізацією. У цих публікаціях стверджували, що молодь можуть залучати до роботи «замість мобілізованих чоловіків». Водночас, позбавляючи можливості здобувати освіту й будувати кар’єру.
Деякі ресурси подавали ці заяви як інсайдерську інформацію, яку нібито вже обговорюють у владних колах. А інші — як уже ухвалене рішення використовувати підлітків як дешеву робочу силу.
Станом на 12:00 19 жовтня чотири публікації на трьох ресурсах набрали понад 202,4 тисячі переглядів.
Експертка з ринку праці Тетяна Пашкіна в етері Громадського радіо пояснила, що працевлаштування неповнолітніх залишається складним через законодавчі обмеження. А також додаткові вимоги до роботодавців і недостатню профорієнтацію.
За словами експертки, на українському ринку праці є протилежний тренд. Молодь прагне працювати, але законодавство встановлює обмеження, покликані захистити неповнолітніх. Зокрема, у віці 14 років працевлаштування можливе за визначених умов, а робота має відбуватися у вільний від навчання час.
«Десятки тисяч підлітків готові працювати, долучатися до ринку праці, але наразі наше трудове законодавство їх оберігає. Якщо вам 12–13 років, працевлаштуватися фактично неможливо. Законодавство не має правової бази для того, щоб такі трудові відносини відбувалися. Працевлаштуватися можна з 14 років, але з величезними обмеженнями. Потрібно бути здобувачем освіти — учнем школи, коледжу тощо — і працювати лише у вільний від навчання час. Це можливо, зокрема, у форматі дуальної освіти, яка цього року активізувалася і, можливо, стала приводом для виникнення певних чуток», — пояснила Тетяна Пашкіна.
Вона зазначила, що офіційне оформлення неповнолітнього працівника потребує від роботодавця додаткових процедур. А саме: згоди батьків у передбачених законом випадках, медичного огляду. А також ведення спеціального обліку та дотримання обмежень щодо характеру й тривалості роботи.
«Щоб працевлаштувати дитину у 14 років, потрібно пройти чимало процедур. А саме: отримати письмовий дозвіл батьків, організувати медогляд, підготувати інші документи та вести окремий облік неповнолітніх працівників. Якщо йдеться не про стажування чи учнівський договір. Існує багато обмежень щодо кількості та характеру функцій, які вони можуть виконувати. Відверто кажучи, роботодавцю часто невигідно наймати на виробництво людину молодшу за 18 років. Тому що клопотів, обмежень і перевірок буде значно більше, ніж економічної користі. Хіба що він хоче зробити добру справу й отримати плюсик у карму», — сказала експертка.
На її думку, саме поєднання адміністративних вимог, відповідальності за безпеку та невпевненості в тому, чи залишиться юний працівник на роботі. Може стримувати роботодавців від офіційного найму неповнолітніх.
Тетяна Пашкіна зауважила, що випадки праці неповнолітніх без офіційного оформлення трапляються. Хоча на виробництвах роботодавці частіше зважають на вимоги охорони праці та ризики нещасних випадків. Натомість підлітки можуть допомагати родичам у сільському господарстві або підробляти в курортних містечках.
«Таке дійсно трапляється, але точно не на виробництвах у більшості випадків. Там є щонайменше вимоги охорони праці. А також керівники, які розуміють, що за нинішньої швидкості та якості обладнання за нещасні випадки хтось має відповідати. Але так, є ситуації, коли підлітки працюють неофіційно. Ніхто не скасовував підробітки в аграріїв, коли дитина разом із батьком, мамою чи бабусями збирає моркву. Є й інші варіанти — наприклад, у курортних містечках підлітки можуть працювати з прокатом дитячих автомобілів. Продавати гелеві кульки, солодощі та інші товари. Проте таких випадків не так багато», — розповіла експертка.
Водночас, за її словами, ситуація з працевлаштуванням молоді віком від 16 років поступово змінюється. Деякі великі компанії роздрібної торгівлі та сфери харчування вже залучають юних працівників, враховуючи законодавчі обмеження.
«За останній рік ми бачимо ситуацію, коли молодь віком від 16 років уже більш-менш офіційно долучається до ринку праці. Маємо приклади великих компаній у ритейлі та сфері харчування, які наймають юних працівників з урахуванням їхнього віку й законодавчих норм. Водночас молодший вік поки що не дуже сприяє виходу на стабільний ринок праці», — зазначила Пашкіна.
Однією з причин неофіційної зайнятості експертка називає те, що підлітки нерідко мають романтизовані уявлення про роботу. Й можуть швидко розчаруватися після початку трудової діяльності. У такому разі роботодавець, який витратив час і ресурси на офіційне оформлення, ризикує залишитися з додатковими адміністративними зобов’язаннями після того, як працівник звільниться.
«Можлива ситуація, коли роботодавець підготувався відповідно до законодавства, зібрав документи, організував медогляд, офіційно прийняв юного працівника. А той попрацював день-два й зрозумів, що йому не подобається. Те, про що він мріяв і чого очікував, не справдилося. Рутинна робота, багато завдань, які здаються безглуздими, керівник, який заважає жити, і так далі. У результаті людина пропрацювала кілька днів або тижнів, а роботодавець ще має подавати звіти й виконувати інші формальності щодо працівника, якого вже немає», — пояснила Пашкіна.
Вона додала, що недостатня профорієнтація ускладнює адаптацію молоді до робочого середовища. Підлітки можуть приходити на виробництво, склад, у магазин, заклад харчування чи офіс, не маючи достатнього уявлення про майбутні обов’язки.
«Зі свого досвіду можу сказати, що я працювала в компанії, яка була першим роботодавцем для людей віком 18–19 років. Іноді тижня чи півтора вистачало, щоб зрозуміти: це зовсім не те, про що мріяла людина. Якщо ми говоримо про 15–16-річних, то не треба бути генієм, щоб зрозуміти, що таких випадків буде ще більше. У нас дуже погано розвинена профорієнтація, і тепер роботодавці розгрібають ситуацію. Коли юний фахівець, який, умовно кажучи, у житті нічого, крім смартфона, в руках не тримав, приходить на виробництво, склад, у ритейл, сферу харчування чи офіс і виявляється непідготовленим», — сказала експертка.
За словами Пашкіної, саме тому окремі роботодавці можуть пропонувати молоді неформальну зайнятість або коротке стажування. Щоб людина спочатку зрозуміла, чого очікувати від роботи. Проте це створює ризики, особливо якщо роботодавець використовує неофіційне працевлаштування для експлуатації.
«Іноді виникає варіант тимчасової неофіційної роботи, щоб людина спробувала себе й зрозуміла, що на неї чекає. Але на ринку праці були й залишаються роботодавці, які неофіційно експлуатують дорослих. Якщо їм трапилася молодь, то чому б і ні? У таких випадках можуть навіть не виплатити зароблені гроші або поводитися з працівниками вкрай погано», — наголосила Пашкіна.
Експертка нагадала, що працевлаштування неповнолітніх регулюється низкою законодавчих актів. За її словами, роботодавцям, які порушують правила оформлення та трудові гарантії, можуть загрожувати фінансові санкції й адміністративна відповідальність.
«У нас є велика кількість законодавчих актів, які регулюють залучення дітей до працевлаштування. Якщо роботодавець допускає працівника до роботи без оформлення трудового договору, може застосовуватися фінансовий штраф у розмірі десяти мінімальних заробітних плат за кожного працівника. За недотримання мінімальних державних гарантій в оплаті праці передбачені інші санкції. А за порушення прав підлітків, зокрема щодо спеціального обліку чи випробувального терміну, також може наставати відповідальність. Крім того, є адміністративні штрафи для посадових осіб», — пояснила Пашкіна.
Водночас точний розмір санкцій залежить від виду порушення та обставин справи. Тому перед публікацією конкретних сум варто звірити їх із чинними нормами законодавства.
Тетяна Пашкіна розповіла, що переглянула сайт із пошуку роботи, відфільтрувавши резюме кандидатів віком від 14 до 18 років. За її словами, за рік на платформі було майже 8 620 таких резюме. Однак серед кандидатів молодшого віку небагато тих, хто шукає виробничі професії.
«Якщо говорити про виробничі професії, то, наприклад, роботу зварювальника шукає Денис, якому 18 років, або 18-річний працівник автомийки. Якщо ж говорити про молодших підлітків, то таких резюме або немає, або їх дуже мало. Здебільшого вони шукають роботу офіціантами, баристами та на подібних посадах. До того ж сайт навіть не дозволяє обрати вік молодше 14 років», — розповіла експертка.
За її словами, серед вакансій, які можуть бути доступними молоді, трапляються посади барист, продавців-консультантів, сушистів, офіціантів, а також віддалена робота. Остання може бути зручнішою для підлітків, якщо йдеться про проєктні завдання, які не потребують повного робочого дня.
«Один із більш зрозумілих варіантів — коли юний фахівець може підтримувати сайт, займатися SMM, створювати контент, монтувати відео чи працювати фотографом. Це може бути проєктна зайнятість, зокрема за цивільно-правовим договором, а не класичне працевлаштування. На виробництві працівників молодше 18 років навряд чи візьмуть. Якщо це не студенти професійних коледжів, яких направляють на стажування або залучають до роботи за учнівським договором у межах дуальної освіти. Максимум, що можуть запропонувати в інших випадках, — роботу різноробочого, наприклад прибирання території», — пояснила Пашкіна.
Експертка радить молоді не шукати роботу в сумнівних групах у месенджерах, де немає належної перевірки роботодавців. Натомість варто користуватися сайтами працевлаштування з модерацією вакансій. Перевіряти інформацію про компанію та ставити рекрутеру запитання про умови роботи.
«Я категорично проти пошуку роботи в незрозумілих групах у месенджерах на кшталт «робота для тебе». Тому що там немає належного контролю. Заплатив кошти — і публікуй що завгодно», — зазначила Пашкіна.
Особливо обережними, за її словами, варто бути тоді, коли рекрутер не називає свого справжнього імені. Не вказує компанію, яку представляє, і не залишає контактів, за якими можна перевірити інформацію.
«Якщо ейчар — це якийсь незрозумілий нікнейм, немає реального імені, контактів, назви компанії, яку він представляє, або можливості перевірити ці дані, користуватися такою пропозицією не варто. Якщо підліток хоче влаштуватися на роботу поруч із домом, можна звернутися безпосередньо до магазину, кав’ярні чи іншого закладу, де шукають працівників. Цілком нормально поговорити з адміністратором, запитати, яких саме людей шукають, які обов’язки пропонують і одразу повідомити про свій вік», — сказала експертка.
Важливо також з’ясувати, чи враховує роботодавець законодавчі обмеження щодо тривалості робочого часу та характеру роботи неповнолітніх. Якщо умови для підлітка нічим не відрізняються від умов для дорослого працівника, це може бути приводом насторожитися.
«Якщо роботодавець, знаючи ваш вік, нічого не змінює ні в тривалості зайнятості, ні у функціоналі, це червоний прапорець. Наприклад, для 17-річного працівника робочий тиждень має становити 36 годин, а не 40. Роботодавець повинен розуміти, які завдання можна доручати неповнолітньому, а які — ні, зокрема через важкі умови праці чи обмеження щодо певних видів діяльності. Якщо він цього не знає або ігнорує, у підлітка можуть виникнути проблеми. Які потім доведеться вирішувати власним коштом або за допомогою батьків, тоді як роботодавець може спробувати відмежуватися від відповідальності», — підсумувала Тетяна Пашкіна.