Як блекаут впливає на наш організм?

Пояснення та поради від Ольги Маслової, кандидатки біологічних наук, співзасновниці проєкту «Нобілет», ведучої програми «Наука як по маслу».

Ведучі

Євгенія Гончарук

Гостi

Ольга Маслова

Як блекаут впливає на наш організм?
https://media.blubrry.com/hromadska_hvylya/static.hromadske.radio/2022/12/hr_marafon_v-2022-11-30_maslova.mp3
https://media.blubrry.com/hromadska_hvylya/static.hromadske.radio/2022/12/hr_marafon_v-2022-11-30_maslova.mp3
Як блекаут впливає на наш організм?
0:00
/
0:00

Ольга Маслова: Світло — один із основних наших орієнтирів у часі доби. Наш організм орієнтується саме на нього. Наші древні системи мозку заточені на це. Але на різних людей цей вплив може бути різним. У когось це викликає розвиток сезонних афективних порушень, які можуть проявлятися глибокою депресією. Для інших це може бути просто зміною настрою, бажанням більше спати. До цих різних умов і обставин в організмі є певні механізми адаптації. Головне, щоб це було природно. Інша ситуація — вимушені блекаути.

Хаотичне «світлове» життя сильно розхитує наш організм. Тут є дві новини: хороша і погана. Погана — негативний вплив на організм. Хороша — це тимчасово (сподіваємось). Коли ми розуміємо, що ми це маємо пройти та пережити й все скоро закінчиться, організм тримається та не дає статися радикальним впливам на нього.

«Спати чи не спати?»

Ольга Маслова: Подібний тривалий негативний вплив, як відсутність світла в темний час доби, може проявлятися в метаболічних, психічних та інших розладах. Це впливає на весь організм. Має вистачати годин сну. Навіть якщо треба доспати вдень.

  • Нормальна кількість годин сну — 7-9.

В ідеалі це має бути одним блоком вночі. Але ми розуміємо, звісно, що якщо вночі на 3 години дали світло, то ми не будемо спати, а будемо робити щось важливе, що можна зробити тільки при наявності електроенергії. Тому доспати вдень — це нормально. Якщо людина не буде спати вночі, а поспить вдень двома блоками по 4 години, це буде краще, ніж вона поспить тільки 4 години або буде триматися до ночі, щоб поспати «нормально».

Денний сон, так званий «power nap», має бути коротким. До години. Це коротка дрімота, яка дає силу. Але знову ж таки це про мирний та спокійний час з нормальним освітленням. Якщо ми живемо, як живемо зараз, маємо прагнути до того, щоб кількість сну хоча б не сильно знижувалася протягом доби.

Як боротися з безсонням?

Ольга Маслова: Є препарат з гормоном мелатоніном. Його зараз радять приймати для боротьби з безсонням. Він дійсно потрібен тим людям, у яких є проблеми з віковою зміню синтезу мелатоніну чи епіфізом, частиною мозку, яка його виділяє, чи будь-якою іншою органічною проблемою. Але людям, умовно здоровим, у яких не патологічне безсоння, не варто його приймати і тим паче самим собі прописувати.

Можна спробувати серію вправ, пов’язаних із диханням і усвідомленням частин тіла в просторі. Це дуже ефективна практика. Краще все ж таки користуватися більш-менш природними способами налагодити свій сон. Препарати, якщо і приймати, тільки за рекомендацією лікаря.


Читайте також: Кожен українець повинен мати план на випадок відсутності електрики у холоди — Павлюк


Повністю розмову слухайте у доданому аудіофайлі

При передруку матеріалів з сайту hromadske.radio обов’язково розміщувати гіперпосилання на матеріал та вказувати повну назву ЗМІ — «Громадське радіо». Посилання та назва мають бути розміщені не нижче другого абзацу тексту

Підтримуйте Громадське радіо на Patreon, а також встановлюйте наш додаток:

якщо у вас Android

якщо у вас iOS