Як блекаут впливає на наш організм?
Пояснення та поради від Ольги Маслової, кандидатки біологічних наук, співзасновниці проєкту «Нобілет», ведучої програми «Наука як по маслу».
Ольга Маслова: Світло — один із основних наших орієнтирів у часі доби. Наш організм орієнтується саме на нього. Наші древні системи мозку заточені на це. Але на різних людей цей вплив може бути різним. У когось це викликає розвиток сезонних афективних порушень, які можуть проявлятися глибокою депресією. Для інших це може бути просто зміною настрою, бажанням більше спати. До цих різних умов і обставин в організмі є певні механізми адаптації. Головне, щоб це було природно. Інша ситуація — вимушені блекаути.
Хаотичне «світлове» життя сильно розхитує наш організм. Тут є дві новини: хороша і погана. Погана — негативний вплив на організм. Хороша — це тимчасово (сподіваємось). Коли ми розуміємо, що ми це маємо пройти та пережити й все скоро закінчиться, організм тримається та не дає статися радикальним впливам на нього.
«Спати чи не спати?»
Ольга Маслова: Подібний тривалий негативний вплив, як відсутність світла в темний час доби, може проявлятися в метаболічних, психічних та інших розладах. Це впливає на весь організм. Має вистачати годин сну. Навіть якщо треба доспати вдень.
- Нормальна кількість годин сну — 7-9.
В ідеалі це має бути одним блоком вночі. Але ми розуміємо, звісно, що якщо вночі на 3 години дали світло, то ми не будемо спати, а будемо робити щось важливе, що можна зробити тільки при наявності електроенергії. Тому доспати вдень — це нормально. Якщо людина не буде спати вночі, а поспить вдень двома блоками по 4 години, це буде краще, ніж вона поспить тільки 4 години або буде триматися до ночі, щоб поспати «нормально».
Денний сон, так званий «power nap», має бути коротким. До години. Це коротка дрімота, яка дає силу. Але знову ж таки це про мирний та спокійний час з нормальним освітленням. Якщо ми живемо, як живемо зараз, маємо прагнути до того, щоб кількість сну хоча б не сильно знижувалася протягом доби.
Як боротися з безсонням?
Ольга Маслова: Є препарат з гормоном мелатоніном. Його зараз радять приймати для боротьби з безсонням. Він дійсно потрібен тим людям, у яких є проблеми з віковою зміню синтезу мелатоніну чи епіфізом, частиною мозку, яка його виділяє, чи будь-якою іншою органічною проблемою. Але людям, умовно здоровим, у яких не патологічне безсоння, не варто його приймати і тим паче самим собі прописувати.
Можна спробувати серію вправ, пов’язаних із диханням і усвідомленням частин тіла в просторі. Це дуже ефективна практика. Краще все ж таки користуватися більш-менш природними способами налагодити свій сон. Препарати, якщо і приймати, тільки за рекомендацією лікаря.
Читайте також: Кожен українець повинен мати план на випадок відсутності електрики у холоди — Павлюк
Повністю розмову слухайте у доданому аудіофайлі
При передруку матеріалів з сайту hromadske.radio обов’язково розміщувати гіперпосилання на матеріал та вказувати повну назву ЗМІ — «Громадське радіо». Посилання та назва мають бути розміщені не нижче другого абзацу тексту
Підтримуйте Громадське радіо на Patreon, а також встановлюйте наш додаток:
якщо у вас Android
якщо у вас iOS