Ненависть у такій ситуації — нормальна реакція, але важливо направити гнів на користь — порада психолога в часи війни

Поради у важкі часи війни. Гість — психолог Ілля Бачурін.

Ведучі

Євген Савватєєв

Гостi

Ілля Бачурін

Ненависть у такій ситуації — нормальна реакція, але важливо направити гнів на користь — порада психолога в часи війни
https://media.blubrry.com/hromadska_hvylya/static.hromadske.radio/2022/03/hr_marafon_v-2022-03-07_bachurin.mp3
https://media.blubrry.com/hromadska_hvylya/static.hromadske.radio/2022/03/hr_marafon_v-2022-03-07_bachurin.mp3
Ненависть у такій ситуації — нормальна реакція, але важливо направити гнів на користь — порада психолога в часи війни
0:00
/
0:00

Ілля Бачурін: Дуже багато людей зараз перебувають у постійній невизначеності. Вони шукають інформацію, слухають новини. Вони б хотіли більше не психологічних порад, а знати що відбувається загалом. Наша влада тут робить дуже велику роботу. Комунікація з народом зараз — це надважливо. Бо якщо людина нічого не знає, вона починає панікувати. Навіть якщо людина у безпеці. Невизначеність — дуже тяжкий тягар.

Війна — це інтенсивний досвід. Він звісно дуже важкий, але в чомусь він стане й позитивним. Шлях, який ми проходимо зараз, треба зрозуміти. Початок війни був для нас гострим стресом.

Гострий стрес викликає три стандартні класичні реакції:

  • замри;
  • біжи;
  • бийся.

Спочатку ми завмерли, бо не розуміли що робити. Потім хтось прийняв рішення бігти. Це нормальна і правильна реакція. Бо деяким людям краще тут не бути зараз, не заважати, так би мовити. З часом почала превалювати реакція «бийся». Дуже багато людей почали шукати шляхи, варіанти, можливості — як їм «битися».

Ненависть в такій ситуації — нормальна реакція. Це те, що спонукає нас до дій. Гнів не треба тримати в собі, його треба випускати. Але треба розуміти, що хапати все, що є та йти бити російського окупанта руками-ногами — не вихід. Важливо направити цей гнів на корисну дію.

Що робити з почуттям провини?

Ілля Бачурін: Почуття провини — нормальна реакція. Між стадіями прийняття та дій є стадія, коли ми не розуміємо що робити. Тоді ми починаємо відчувати провину за бездіяльність. Не треба цього робити. Або «провина вцілілого» за те, що поїхали з України. Знову ж таки, задайте собі питання «Для чого я вцілів?» або «Що я тепер можу зробити?». Найкраща відповідь на провину така, яку б ви сказали своєму другу.

Війна — це не спринт, це марафон. І ми його переможемо. Не треба ставити межі та дедлайни. Коли прийде час, тоді все закінчиться.

  • Україна — фантастична країна та фантастичні люди. Те, як ми згуртувалися, вселяє гордість в нашу націю. Наша головна сила — наша правда. Ми незламні.

Повністю програму слухайте в аудіофайлі


Слідкуйте за найоперативнішими оновленнями у Twitter Громадського радіо

Також підписуйтеся на наш Telegram-канал Новини від Громадського радіо


Підтримуйте Громадське радіо на Patreon, а також встановлюйте наш додаток:

якщо у вас Android

якщо у вас iOS