facebook
--:--
--:--
Ввімкнути звук
Прямий ефiр
Аудіоновини

Ненависть у такій ситуації — нормальна реакція, але важливо направити гнів на користь — порада психолога в часи війни

Поради у важкі часи війни. Гість — психолог Ілля Бачурін.

Ненависть у такій ситуації — нормальна реакція, але важливо направити гнів на користь — порада психолога в часи війни
Слухати на подкаст-платформах
Як слухати Громадське радіо
1x
Прослухати
--:--
--:--

Ілля Бачурін: Дуже багато людей зараз перебувають у постійній невизначеності. Вони шукають інформацію, слухають новини. Вони б хотіли більше не психологічних порад, а знати що відбувається загалом. Наша влада тут робить дуже велику роботу. Комунікація з народом зараз — це надважливо. Бо якщо людина нічого не знає, вона починає панікувати. Навіть якщо людина у безпеці. Невизначеність — дуже тяжкий тягар.

Війна — це інтенсивний досвід. Він звісно дуже важкий, але в чомусь він стане й позитивним. Шлях, який ми проходимо зараз, треба зрозуміти. Початок війни був для нас гострим стресом.

Гострий стрес викликає три стандартні класичні реакції:

  • замри;
  • біжи;
  • бийся.

Спочатку ми завмерли, бо не розуміли що робити. Потім хтось прийняв рішення бігти. Це нормальна і правильна реакція. Бо деяким людям краще тут не бути зараз, не заважати, так би мовити. З часом почала превалювати реакція «бийся». Дуже багато людей почали шукати шляхи, варіанти, можливості — як їм «битися».

Ненависть в такій ситуації — нормальна реакція. Це те, що спонукає нас до дій. Гнів не треба тримати в собі, його треба випускати. Але треба розуміти, що хапати все, що є та йти бити російського окупанта руками-ногами — не вихід. Важливо направити цей гнів на корисну дію.

Що робити з почуттям провини?

Ілля Бачурін: Почуття провини — нормальна реакція. Між стадіями прийняття та дій є стадія, коли ми не розуміємо що робити. Тоді ми починаємо відчувати провину за бездіяльність. Не треба цього робити. Або «провина вцілілого» за те, що поїхали з України. Знову ж таки, задайте собі питання «Для чого я вцілів?» або «Що я тепер можу зробити?». Найкраща відповідь на провину така, яку б ви сказали своєму другу.

Війна — це не спринт, це марафон. І ми його переможемо. Не треба ставити межі та дедлайни. Коли прийде час, тоді все закінчиться.

  • Україна — фантастична країна та фантастичні люди. Те, як ми згуртувалися, вселяє гордість в нашу націю. Наша головна сила — наша правда. Ми незламні.

Повністю програму слухайте в аудіофайлі


Слідкуйте за найоперативнішими оновленнями у Twitter Громадського радіо

Також підписуйтеся на наш Telegram-канал Новини від Громадського радіо


Підтримуйте Громадське радіо на Patreon, а також встановлюйте наш додаток:

якщо у вас Android

якщо у вас iOS

Поділитися

Може бути цікаво

Новий Трудовий кодекс може посилити позиції роботодавців, а не працівників — юрист

Новий Трудовий кодекс може посилити позиції роботодавців, а не працівників — юрист

«Взимку важче застосовувати БпЛА»: яка ситуація на Покровському напрямку нині

«Взимку важче застосовувати БпЛА»: яка ситуація на Покровському напрямку нині

Як фото страждань стали валютою: Леся Литвинова про права пацієнтів під час війни

Як фото страждань стали валютою: Леся Литвинова про права пацієнтів під час війни

Європа зруйнувала себе пацифізмом, поки РФ озброювалася. Нове інтерв'ю Дениса Капустіна, командира РДК

Європа зруйнувала себе пацифізмом, поки РФ озброювалася. Нове інтерв'ю Дениса Капустіна, командира РДК