«Зрада чи перемога»: про перемовини між Україною та росією

Що спільного між війною та театральним мистецтвом?

Олексій Кафтан: Різні погляди — нормально в ситуації війни. Завжди є ворог і «свій». По перемовинах у Стамбулі — на дипломатичному полі не сталося ні зради, ні перемоги. Хоча насправді те, що ми зараз бачимо, не дипломатія. Мені це нагадує виставу.

Що спільного між війною та театральним мистецтвом? За Сунь-цзи, війна — мистецтво обману. Театральне мистецтво — також мистецтво обману.

Те, що ми зараз бачимо, це черговий 95 квартал проти російських вар’ятів. Можна подивитися хто і що пропонує і від цього «танцювати». Можна так само згадати про те, що на російському боці домовленості викликають не менше обурення, ніж на нашому. А це означає, що щось правильне там таки є.

• Розганяти зраду ще зарано

Коли двоє шулерів сідають грати в карти, передбачити результат важко. Обидва боки перемовин не довіряють одне одному. В якості валідатора цих домовленостей фігурує референдум. Треба бути ідіотом, щоб вірити, що в Україні референдум може привести до потрібних росії результатів. Україна — не росія. На столі переговорів вперше за 8 років з’явилася тема Криму. росія визнала, що це питання треба обговорювати. Щонайменше це можна вважати медійною перемогою.

Обидва боки мають виграти час. Тому про угоди зараз не йдеться. Перемовини зараз — це торгівля за паузу. Зараз важко сказати, на чийому боці час навіть в перспективі двох тижнів. Сучасна війна точиться не тільки на полі бою. Ми маємо дуже сильний козир — медійність.

---

Читайте також: Українська делегація пропонує росії міжнародний договір щодо гарантій безпеки

---

Що було у Стамбулі?

Марія Золкіна: На перемовинах була спроба перевести розмову в практичну площину. З моєї точки зору, спроба виявилася невдалою. Ті пропозиції, які представила українська сторона, грають більше на зниження гарантій безпеки для України, а не на їх створення. Щодо цього багато розмов, що в такий спосіб українська сторона дипломатично намагається обіграти росію.

Якщо пропозиції були б ухвалені, ми б опинилися безпеково в більш делікатній ситуації, ніж були 24 лютого. Зараз ми вільні у виборі свого зовнішньополітичного курсу, ми не запитуємо ні в кого дозволу.

Один з моментів, в разі ухвалення того формату нейтралітету, який запропонований, Україна не просто буде поза будь-яким оборонним союзом, ми погодимось не вступати у майбутньому у жодний оборонний чи військово-політичний союз. Що це, як не обмеження українського суверенітету? Я не знаю, чому ці перемовини треба вважати «успішним успіхом».

• Ми не повинні повторювати помилок 2014-2015 років у нашій дипломатії.

Я противниця відмови від НАТО. Те, що запропонували на перемовинах, це не оборонний союз. Це Україна окремо, а всі інші — окремо. В міжнародному договорі країни-гаранти обіцяють, що проконсультуються, як Україні допомагати. Допоки ми не побачили тексту гарантій безпеки, ніякого союзу бути не може.

• Реальні гарантії безпеки України — наші Збройні сили.

Повністю програму слухайте в аудіофайлі

---

Слідкуйте за найоперативнішими оновленнями у Twitter Громадського радіо

Також підписуйтеся на наш Telegram-канал Новини від Громадського радіо

---

Підтримуйте Громадське радіо на Patreon, а також встановлюйте наш додаток:

якщо у вас Android

якщо у вас iOS