Після 40 років інсульти відбуваються частіше — лікарі Центру швидкої допомоги «Імпульс»

У програмі говорили про гостре порушення мозкового кровообігу

Ведучі

Тетяна Курманова

Гостi

Олександр Тенкуляк,

Артем Макєєв

Після 40 років інсульти відбуваються частіше — лікарі Центру швидкої допомоги «Імпульс»
https://media.blubrry.com/hromadska_hvylya/static.hromadske.radio/2021/05/Vriatuvaty-zhyttia-30.04.2021.mp3
https://media.blubrry.com/hromadska_hvylya/static.hromadske.radio/2021/05/Vriatuvaty-zhyttia-30.04.2021.mp3
Після 40 років інсульти відбуваються частіше — лікарі Центру швидкої допомоги «Імпульс»
0:00
/
0:00

У третьому випуску «Врятувати життя» говоримо про інсульт.

Гості студії: керівник структурного підрозділу «Невідкладна медична допомога» приватної швидкої допомоги «Імпульс» Олександр Тенкуляк та лікар невідкладних станів, реаніматолог, кардіолог Артем Макєєв.

Тетяна Курманова: У третьому випуску «Врятувати життя» говоримо про інсульт. Що це за захворювання, наскільки його важко передбачити?

Артем Макєєв: Інсульти, вони ж гострі порушення мозкового кровообігу — це порушення кровотоку по артеріях головного мозку внаслідок закупорювання цих артерій чи розриву. Як наслідок маємо відмирання тканин головного мозку.

Інсульт – це прояв нервової системи. Він не має стосунку до роботи серця. Є класичні прояви інсульту: порушення рухової функції, мовлення. Взагалі самі симптоми різноманітні. Починаючи від головного болю, порушення психічного стану. Можлива слабкість в руках і ногах, зникає здатність говорити або є порушення мовлення.

Тетяна Курманова: Коли я ходила на курси першої домедичної допомоги, нам розповідали, що можна асоціювати порушення зі словом «МОЗОК» – мовлення, обличчя, запаморочення, очі, кінцівки.

Артем Макєєв: Так, асиметрія обличчя може бути як самостійним симптомом, так і в комплексі з порушенням мови або роботи кінцівок. Або все одразу. Як правило, опускається половина обличчя. Тут також варто розуміти та диференціювати такі проблеми як ураження периферійних нервів. Частіше за все вони супроводжуються болем, не пов’язаним з підвищенням тиску. Потрібно завжди дивитись на стан пацієнта.

Тетяна Курманова: От якраз на Facebook є коментар від слухачки. Її бабуся скаржилась на гострий головний біль, більше ніяких симптомів не було. А потім сказали, що в неї був інсульт. «Хіба таке можливо? А як же інші симптоми?» – питає слухачка.

Артем Макєєв: Таке буває. Не дуже часто, але буває. Причини різноманітні. Частіше за все, якщо цей біль почався раптово, він доволі інтенсивний, не припиняється після прийому анальгетиків, нестероїдних протизапальних, то ймовірно підозрювати інсульт. Особливо – гострий різкий початок. Тим більше, якщо раніше людина не страждала від мігреней або сильних головних болей, потрібно дослідити, чи не інсульт це. У таких випадках робиться КТ.

Тетяна Курманова: Слухач Артем по Viber запитує: «Як часто треба відвідувати невролога? Чи потрібно, якщо в мене все гаразд?»

Артем Макєєв: Він не вказав вік, а це суттєво. Якщо у людини все гаразд, це молода людина, в якої немає супутніх захворювань, її нічого не турбує (ніяких високих тромбоцитів), то за бажанням можна відвідувати раз на рік, але частіше просто немає потреби.

Слухачка: Ірина, місто Київ, вітаю! Питання таке: що робити, а головне, чого не робити, коли швидка їде оці 10-15 хвилин, якщо ти поруч з людиною, в якої ймовірно трапився інсульт?

Артем Макєєв: Якщо людина притомна, у неї немає судом, просто відсутня мова, але вона вас розуміє, тоді ви просто чекаєте на швидку допомогу. Навіть якщо ви знаєте цифри тиску, які потрібно понизити, і у вас є таблетки, якими це можна зробити, ви все одно ризикуєте зробити щось неправильно. Краще дочекатись медиків. Якщо є судоми або порушення руху, варто перевернути людину на бік, щоб не було аспірації, щоб вона нормально дихала. Якщо це публічне місце, то варто стежити за загальною безпекою, щоб людину ніхто не чіпав до приїзду швидкої.

Олександр Тенкуляк: Також головне не давати нітрогліцерин під язик, не давати корвалол. Нітрогліцерин – це небезпечно, а корвалол просто не дасть ніякого ефекту.

Тетяна Курманова: Це головне, що треба запам’ятати. Ми часто вважаємо, що треба саме діяти, щось давати, робити, а можна насправді тільки зашкодити.

Олександр Тенкуляк: Особливо це стосується людей літнього віку. У 40-градусну спеку на зупинці громадського транспорту хапаються серце, усі одразу починають активно пхати нітрогліцерин. А потім блокада, і усе погано закінчується. Тому нічого робити не потрібно. Покладіть на бік, дочекайтесь швидкої.

Артем Макєєв: От про судоми. Ніколи нічого в рот не пхайте. Ніколи. Бо будуть тільки рештки зубів, травматизація слизової. Це все може потім потрапити ще й в дихальні шляхи. Також бачили унікальних людей, які починали шпильками колоти пальці. Гірше не зробите, може інфекцію занесете, але користі ніякої не буде точно.

Тетяна Курманова: Часто кажуть про «золотий час», тобто час, за який можна надати допомогу при інсульті. І ще розкажіть, будь ласка, про смертність від інсульту.

Артем Макєєв: Дійсно, є так зване «золоте вікно», яке триває десь шість годин від початку появи симптомів. Але потрібно чітко встановити зв’язок: якщо пацієнт вже прокинувся з проявами інсульту після ночі, то буде проблематично встановити точний час початку. Зазвичай відлік починають від того моменту, коли його бачили здоровим останній раз. За цей час пацієнта бажано доставити в центр, який може забезпечити тромболізис.

Як встановлюється діагноз? Пацієнта якомога швидше доправляють на КТ голови, там виключать крововилив. А далі треба якомога швидше довезти пацієнта в центр, де здійснюють тромболізис або механічну тромбоекстракцію, тобто видаляють тромб. Бажано в це «вікно» потрапляти. Але, на жаль, таке нечасто виходить. Часто – через самих пацієнтів. Іноді їх знаходять родичі за день, за два після інсульту. Іноді їм ще можуть допомогти неврологи, іноді вже ні.

Американська асоціація каже, що смерть настає у 28% випадків. Інсульти розділяються на ішемічні та геморагічні. Тобто, коли є перекриття судини або її розрив з подальшою кровотечею в тканини мозку або між оболонками. Це якщо допомога все-таки була надана ефективно та вчасно.

Тетяна Курманова: А от зараз пандемія, коронавірус якось повпливали на це?

Артем Макєєв: Так, певним чином. Ті, хто перехворіли накоронавірус або хворіють, десь протягом наступного місяця мають підвищений ризик. Недарма призначають антикоагулянти ще протягом наступного місяця після того, як людина перенесла хворобу. Ризик є, таке трапляється і нерідко.

Тетяна Курманова: Чи можна «втекти» від інсульту? Як допомогти, підтримати організм?

Олександр Тенкуляк: Варто просто дотримуватись здорового способу життя: не пити, не курити, мати помірні фізичні навантаження.

Артем Макєєв: Тонометр варто купувати після того, як у вас вже були зареєстровані випадки підвищеного тиску. Було погано, викликали швидку, швидка зафіксувала підвищений тиск. Після цього щонайменше перший тиждень треба тричі на день просто міряти тиск для того, щоб розуміти, чи це одноразовий стрибок тиску, чи все-таки він повторюється, а ви не помічали.

Олександр Тенкуляк: Або чекати 30-річчя. Зараз дуже модно, особливо серед жінок, на 30-річчя дарувати тонометр.

Тетяна Курманова: А чому?

Артем Макєєв: А от я теж дивуюсь, бо за статисткою у чоловіків частіше інсульти трапляються.

Тетяна Курманова: Маємо дзвінок від слухача. Добрий день, слухаємо вас.

Слухач: Мене звуть Олександр. Я хотів би спитати про швидку допомогу. На щастя, ніколи не доводилось викликати приватну клініку. Як відбувається процедура? Якщо людина, наприклад, викликала швидку, а поки вона доїхала, в неї вже все добре. Це можна вважати хибним викликом? Або, наприклад, так сталось, що в людей немає при собі грошей. Як це питання вирішується? Чи варто оформлювати страхування, щоб воно могло компенсувати ці видатки?

Олександр Тенкуляк: У нас є короткий номер, за яким координатор повністю усе розповість. Якщо в людини немає грошей після приїзду та надання допомоги, це не страшно. У нас абсолютно гнучка система оплати. Пацієнт може повністю відмовитись від медичної допомоги. Тоді ніхто за виклик не буде брати грошей, треба буле оплатити тільки транспортні видатки.

Але краще з такими питаннями не гратися, бо, знову ж таки, інсульт. Зараз добре, через 10 хвилин погано. Тому краще все-таки дати можливість бригаді оглянути пацієнта.

Тетяна Курманова: Маємо ще одне питання від слухача: «Чи можна перевестися з іншої клініки в «Імпульс», якщо там не влаштовують умови або відмовили від госпіталізації?

Олександр Тенкуляк: Так, звичайно, можна перевестися. Телефонуєте в нашу клініку, координатор спілкується з вами, вашим лікарем, підготовує докумнтацію, виїжджає наша бригада, оглядає пацієнта — госпіталізуємо.

Тетяна Курманова: Повернімось до чоловіків. Чому кажуть, що саме в них «інсульти молодшають»?

Артем Макєєв: Так, певна тенденція прослідковується. У літніх людей частіше трапляються інсульти. Але ми повинні розуміти, що інсульт з’являється як наслідок інших захворювань. Так не буває, щоб людина була абсолютно здоровою, в неї піднявся тиск — раптом наступив інсульт. З іншого боку, тиск при інсульті якраз тому і підвищується, що є ураження мозку, треба доправити кров туди.

У цілому варто звертати увагу на супутні захворювання. Якщо є артеріальна гіпертензія, аритмія, то це є суттєвим ризиком у розвитку інсульту.

  • Самі по собі інсульти трапляються, на жаль, навіть у дітей. Трапляються так звані мальформації судин. Тобто коли вони змінюються, внаслідок чого відбувається або їхній розрив, або витікання крові в тканини.

Немає точної прив’язки до віку, але можна сказати, що після 40 інсульти відбуваються частіше. Ми, грубо кажучи, самі собі ці передумови інсульту назбирали.

Тетяна Курманова: А чи є перелік хвороб, маючи які, треба обов’язково пам’ятати про можливість інсульту?

Артем Макєєв: Так, є перелік таких захворювань. Перш за все це артеріальна гіпертензія, на фоні цього – атеросклероз судин. Часто при «миготливій аритмії» люди перестають приймати антикоагулянти. Саме при цьому виду аритмії часто утворюються тромби в серці. Як наслідок або інсульт, або тромбози на кінцівках. Загалом їх багато, перелік великий. Це і ревматична хвороба серця, і бактеріальний ендокардит.

У цілому просто варто доглядати за своїм здоров’ям. Якщо маєте якісь супутні захворювання, то вживати медикаменти потрібно постійно. А наші люди часто люблять їх самі собі скасовувати. Наприклад, ті самі статини при артеріальній гіпертензій, хоча це якраз важливо для профілактики інсультів. Від них не видно прямого ефекту, але вони не менш важливі, аніж будь-які інші препарати.

Тетяна Курманова: Слухач на зв’язку. Ставте питання нашим гостям.

Слухач: Я Костянтин. Я переніс вже три ішемічні інсульти. Після третього віднялась ліва нога повністю, не можу на неї стати, ніби атрофія. Ви можете щось мені порадити?

Артем Макєєв: Перш за все, якщо атрофія, то я так розумію, що вже минуло чимало часу після третього інсульту. Зараз залишається тільки займатись з реабілітологом, щоб максимально підсилити функцію ноги. На жаль, якихось процедур або пігулок, які могли б відновити ногу, немає.

Зазвичай якщо це інсульт, то людина повинна займатись з ортопедом, реабілітологом, логопедом за потреби. На 3-й, максимум 5-й день потрібно починати займатись з фахівцями. Загалом як тільки дозволяє стан пацієнта. Чим раніше, тим краще, тим менше буде контрактур, атрофій тощо.

Тетяна Курманова: А от до речі, говорять, що після першого інсульту може бути другий, третій. Це правда? Що треба робити, щоб уберегти себе від нього?

Артем Макєєв: Такі випадки не поодинокі. Повністю зарадити, на жаль, неможливо. Якщо це вже відбулось один раз, значить, були фактори, які цьому сприяли. Потрібно спрямувати зусилля на зменшення цих факторів або позбуватися їх взагалі. Я маю на увазі ті недуги, які спровокували інсульт. То й таки атеросклероз, та ж миготлива аритмія.

Потрібно вживати медикаменти у достатній дозі, якщо ми говоримо про статини, контролювати це. Насправді більшість людей цього не роблять. Але повинен бути контроль власних захворювань. Якщо він буде, якщо буде ефективна терапія, то будуть набагато вищі шанси уникнути повторного інсульту.

Тетяна Курманова: Слухач, який телефонував, нагадує у Viber: «Було ще питання про страховку, а ви не відповіли».

Артем Макєєв: Ми працюємо з певною кількістю страхових компаній. Якщо у вас виникає питання, ви звертаєтесь до них, а вони звертаються до нас. Чи варто робити страховку? Ну, весь цивілізований світ так живе. Так, звичайно, варто робити.

Тетяна Курманова: Останнє, мабуть, питання від слухачки Анни: «Через який час потрібно починати реабілітацію після інсульту? Ви вже казали, але уточніть, будь ласка».

Артем Макєєв: Це питання детально обговорюється з неврологом, який вас веде, оскільки кожна ситуація індивідуальна. Вам ніхто не скаже чітко: «От, на сьомий день, за будь-якого стану пацієнта, ми розпочнемо». Реабілітація проводиться і з лежачими пацієнтами, і з неконтактними пацієнтами. Важливо, який в нього стан, як він може витримати це навантаження. Адже навіть якщо він пасивний, то це все одно навантаження. Це все вирішують по місцю госпіталізації пацієнта.

Тетяна Курманова: Але ж шанс на 100% повернення до нормального життя все одно є?

Артем Макєєв: Так, безумовно. У достатньо великого відсотка людей це трапляється. Навіть були випадки, коли пацієнти в перший день повністю відновлювались. Це якраз ті, яким встигли надати допомогу у перші шість годин.

Тема наступної програми – COVID, його наслідки, як лікувати. Питання можете залишати на студійний Viber, ми обов’язково в ефірі на них відповімо.

Повністю розмову слухайте у доданому аудіофайлі

Підтримуйте Громадське радіо на Patreon, а також встановлюйте наш додаток:

якщо у вас Android

якщо у вас iOS

Коментарi до запису