Вражає тектонічний зсув у бік демократичних сил на виборах 2014 року: Євген Глібовицький

“Найбільш небезпечна річ, яку я бачу на цих виборах – деінституціоналізація політики. Виборці голосували за персоналії, а не за партії. Думаю, що виборець не здогадувався, хто пройде в парламент”.

 

“Провести вибори на Донбасі і утвердити демократію на Донбасі – це різні речі. Там немає вільних медіа, немає суспільної дискусії. Проводити в таких умовах вибори – це обманювати себе, що все в порядку”.

 

“Скандал із ЛГБТ-активістом, якого не взяли до “Демократичного Альянсу”, дуже боляче вдарив до репутації партії. Стартові позиції в них були кращі, ніж у “Самопомочі”. Гриценко, якщо він серйозний політик, зробить висновки, і ми будемо його бачити як дуже активного політика поза парламентом”.

 

«На цих виборах вражає тектонічний зсув у бік демократичних сил. Ті сили, які прихильні до автократії або залишились за бортом, або отримали дуже мало. Це не означає, що програла корупція, тобто значна частина демократів – це корумповані демократи. Тому тут буде величезний обсяг роботи, яку треба буде зробити для того, щоб ті, хто прийшли з гаслами про демократію не завдали поразки самі собі. Друга річ – це те, що вся країна дуже сильно зсунулася вправо.

Мені здається, що це добрий знак, бо це означає, що ми прийшли ближче до центру. Практично волею Кремля сталося так, що найбільш пасіонарні крайньо ліві виборці опинилися за бортом цього голосування. Раптом виявилося, що країна без них виглядає, як країна тих людей, які менше очікують, що їм хтось дасть, а більше готові йти і робити самі.

На мою думку, два звернення Петра Порошенка в день «тиші» забрало кілька відсотків, які опинилися в кошику «Самопомочі» або «Народного фронту».

Не треба будувати ілюзії. Провести вибори на Донбасі і утвердити демократію – це дві різні речі. Вибори можуть час від часу відбуватися, але те, чого ми там не маємо – це змагального, демократичного процесу, не маємо різних політичних сил, які відстоюють різні позиції, немає вільних медіа, немає суспільних дискусій. Ми не маємо тих ключових соціальних інститутів, які формують демократію. І проводити в таких умовах вибори – це обманювати себе, що все в порядку.

Ми зараз будемо бачити, що з’являтимуться депутати, які перемогли внаслідок фальсифікацій, за рахунок того, що ніхто не спіймав за руку, бо не працює правоохоронна система.

Я підозрюю, що виборці «Самопомочі» – це ті, хто не дивиться телевізор. Вони споживають телевізійний продукт вже в Інтернеті. Виборці «Самопомочі» – це ті, хто менше схильні дивитися телеканал «Інтер».

Перспективи лівого руху в Україні досить великі, якщо буде його оновлення. Не має власне руху лівих-лівих сил. На мою думку, що зараз має статися – це утворення ідеологічних, політичних сил. Мають з’явитися соціал-демократи, які будуть визнавати ринкову економіку. І мають з’явитися праві, які будуть казати, що нам потрібен маленький уряд, маленький державний апарат, мінімальне втручання держави в економіку, соціальну сферу. Я не здивуюся, якщо списки «Самопомочі», «Блоку Порошенко», «Народного фронту» в теперішньому Парламенті порозколюються: одні займуть ліву позицію, інші займуть праву позицію. Я думаю, що та конфігурація, яку ми бачимо зараз протримається 3-6 місяців. За цей час Порошенко має реалізувати найважливіші реформи. Якщо він цього не зробить, то ми будемо бачити карколомне падіння рейтингу Порошенка, ми будемо бачити країну, яка буде знову вразлива до масових протестів. В умовах, коли зброя роздана на руки – це вкрай небезпечно.

Мене здивував високий результат Яценюка. Я, чесно кажучи, очікував вдвічі меншого результату. Ми говоримо про те, що виборці голосували за виборців, а не за партії.