facebook
--:--
--:--
Ввімкнути звук
Прямий ефiр
Аудіоновини

Людина-сусід — як з нею подружитись?

ГО «Дивовижні» організували ініціативу у Facebook — #СусідиМіст. Розмову присмачуємо кількома реальними історіями про сусідів

Людина-сусід — як з нею подружитись?
Слухати на подкаст-платформах
Як слухати Громадське радіо
1x
--:--
--:--
Орієнтовний час читання: 4 хвилин

Про те, як подружитися з сусідами, говоримо з керівницею ГО «Дивовижні» Марією Насєдкіною та представницею консультаційного центру ОСББ Інною Волошиною.

Дмитро Тузов: Як знайти спільну мову з сусідами?

Марія Насєдкіна: Подружитися з сусідами непросто. Саме тому ми запустили проект #СусідиМіст, у якому ми розповідаємо про дивовижних сусідів, які не чекають від когось позитивних дій, а діють самі. Вони — ті люди, які роблять перший крок, щоб налагодити добросусідські відносини.

Інна Волошина: Дуже часто буває так, що ми живемо у своєму під’їзді, не знаємо сусідів. Думаємо, що треба щось відремонтувати. Але питаємо себе: «Чому я маю починати?». Є страх і небажання першого кроку. Є кілька людей, які так само думають, хочуть щось відремонтувати. Є люди, які не будуть чекати 20 років, поки приїде мер і власноруч вкрутить їм лампочку. Вони самі зроблять перший крок і покажуть, як жити краще вже сьогодні.

Марія Насєдкіна: Саме про таких людей ми і розповідаємо.

Василина Думан: З чого почалася ваше, Інно, знайомство з сусідами?

Марія Насєдкіна: Я пофарбувала поштові скриньки у різні кольори. Всі кажуть: «Треба, щоб депутати поміняли скриньки». Насправді можна купити 4 банки фарби. Тоді вони коштували до 100 гривень. Перед тим, як щось робити, за день краще написати сусідам оголошення, щоб не було непорозумінь, і всі знали, що відбувається .

Василина Думан: Нашу розмову ми вирішили «присмачити» історіями з життя. Дівчата говорили, що варто робити перший крок. Киянка Юлія Федорович перший крок зробило. Ось чим це закінчилося.



Василина Думан: Якби ваші сусіди відповіли невдячністю, що б ви робили?

Інна Волошина: Минулого літа я з подругою Лесею Вакулюк пофарбувала ліфт зсередини. Першою реакцією сусідів було здивування. Але ліфт 3-4 місяці їздив чистий і гарний! Хоча зараз там вже «наскальний живопис». Я думаю, що треба дошку для малювання чіпляти у ліфті.

Дмитро Тузов: Коли ви щось робите для будинку, сусіди допомагають?

Інна Волошина: Мені давали трішки грошей на фарбу, коли подивилися, що ми з ліфтом робили. Ще за участі сусідів була історія, яка для мене стала найбільш важливою. Коли я повісила книжкову поличку, то боялася, що вона буде стояти порожня. Але поличка живе уже майже 2 роки, на ній постійно іде ротація книжок.

Марія Насєдкіна: В рамках проекту «Добросусідство» ми розповідаємо такі історії, як про Інну Волошину. У нас ще було 5 історій про таких же сусідів, які роблять перші кроки. Але до цього ми просто заходили у під’їзди і намагалися напряму об’єднувати сусідів. Кількість людей, які виходили на такі акції, не перевищувала 1%. Водночас, і такої кількості достатньо, щоб провести зміни у під’їзді.

Але ми намагаємось підвищити їх кількість. Наша філософія — «теорія розбитих вікон».

Якщо одразу не замінити розбите вікно, то через деякий час всі вікна у цьому будинку будуть розбиті.

Василина Думан: Пропоную також послухати ще одну історію про те, як з конфлікту може зародитися дружба між сусідами. Данило Мокрик — журналіст зі Львова.

Василина Думан: Наскільки близько ви зараз знаєте людей у своєму будинку? Мова іде тільки про ваш під’їзд?

Інна Волошина: Є контакт. Зі мною люди вітаються, ми впізнаємо один одного.

Минулого тижня я вирішила знову повісити у під’їзді прапор. Я не хотіла робити це сама. Пішла до сусідів, які якраз сиділи на лаві. Це були ті самі, які кидають сміття. Вони подумали, що я їх буду лаяти (сміється – прим. авт.).

Потім один з них виявився АТОшником. Я колись давала йому прапор. Тоді він був у формі, без неї я його не впізнала. Він же мене впізнав і сказав: «Я повернувся».

Дмитро Тузов: Чи сприяє перезнайомленість сусідів створенню ОСББ?

Марія Насєдкіна: Процес іде. Коли людина щось приведе до ладу, це надихає на подальші дії.

В одному під’їзді ми розфарбували фасад. Люди побачили процес і скинулися грошима для того, щоб зробити ремонт на першому поверсі.

Василина Думан: Я пропоную послухати історію Жанни Юськевич. Тут випадок про дуже дивних сусідів.



Василина Думан: Що робити з такими девіантними людьми?

Марія Насєдкіна: Насправді це серйозна історія. У мене немає конкретної інструкції. Напевно, викликати поліцію.

Василина Думан: Як працювати у конфліктному середовищі? Чи не заважає воно створенню ОСББ?

Інна Волошина: Такі люди можуть зривати створення ОСББ у будинках. Є такі історії, коли люди пророблюють величезну роботу, а потім знаходиться девіантна особа, і все руйнується.

Коли більша частина сусідів познайомилися, разом щось роблять, довіряють, вони затягують у своє коло більше і більше людей.

Дмитро Тузов: Стосунки між сусідами виходять за межі ремонтних робіт?

Марія Насєдкіна: Спочатку ми закликали виходити, а тепер розповідаємо про таких людей, як Інна, для того, щоб люди бачили, що знайомитися з сусідами, об’єднуватися, нормально. І не тільки в критичний час, а й щодня.

Василина Думан: Після кумедних і дивних історій я хочу, щоб ми послухали і позитивну. Про хороших сусідів розповідає Дарія Коржавіна.



Василина Думан: Скільки часу «Дивовижні» займаються ініціативою #СусідиМіст?

Марія Насєдкіна: Десь три місяці. Ми закликаємо людей писати нам свої історії, щоб нормалізувати таку поведінку, як добросусідство.

Поділитися

Може бути цікаво

Як аварія на Чорнобильській АЕС вплинула на український постмодернізм?

Як аварія на Чорнобильській АЕС вплинула на український постмодернізм?

7 год тому
Чорнобильська зона — це не лише місце катастрофи, а й місце відродження: радіобіологиня

Чорнобильська зона — це не лише місце катастрофи, а й місце відродження: радіобіологиня

10 год тому
Чи вплинуть на мобілізацію консульські обмеження для чоловіків за кордоном

Чи вплинуть на мобілізацію консульські обмеження для чоловіків за кордоном